Спецпроект

У КИЄВІ ПОКАЗУЮТЬ УКРАЇНСЬКІ ПЕЧАТКИ ЗА 1000 РОКІВ

У Києві в Національному музеї історії України відкрилася унікальна виставка "1000 років української печатки".

Виставка є новим міжнародним масштабним проектом Національного музею історії України і Музею історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих "Віхи історії: тисячоліття української печатки", повідомляє УНІАН.

В експозиції беруть участь 15 провідних музеїв, архівів, бібліотек, України та Росії. Географія проекту поєднує історико-культурні надбання Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Львова, Дніпропетровська, Чернігова, Запоріжжя.

На виставці представлено понад 400 печаток, що відображають різні періоди культурного та історичного розвитку України, її державного життя упродовж 1000 років.

Експозиція поділяється на п’ять тематико-експозиційних блоків, вибудуваних за хронологічним принципом. Кожен з них розкриває особливості розвитку української печатки на різних історичних етапах.

В експозиції широко представлені печатки київських князів, урядників, духовенства. На виставці експонуватиметься перша збережена печатка, від якої веде літочислення традиція українських сфрагістів. Ця печатка належала князеві Святославу Хороброму.

Однією з особливостей виставки є масштабне застосування ІТ-технологій - сенсорних екранів поруч із вітринами.

Виставка триватиме до 17 листопада цього року.

Дивіться також: "Печатки Ярослава Мудрого і Нестора Махна. ФОТО"

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.