АНОНС: телевізійна ІП про чисельність УПА

Донині вітчизняні історики не можуть реально оцінити чисельність вояків, які зі зброєю в руках воювали за незалежність у західному регіоні України у 40-50-их роках XX століття.


Цьому буде присвячено черговий випуск передачі "Історична Правда з Вахтангом Кіпіані" на телеканалі ZIK.

В гостях у ведучого буде доктор історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України Київського національного університету ім.Шевченка Іван Патриляк

Історик переконаний, що у лавах Української Повстанської Армії у "пікові" роки навряд чи було більше, ніж 35 тисяч бійців.

А інформація про "сотні тисяч озброєних бандерівців", на його думку, значною мірою базується на звітах представників каральних органів радянської влади, які, прагнучи засвідчити свою "важку роботу", звітували "нагору" про на порядок вищу кількість знищених поставців, аніж було насправді.

"Якщо, наприклад, у якомусь селі у невеликій криївці вбили двох вояків УПА, то вже у районному центрі вирішували, що треба звітувати про 20 убитих упівців, - зазначив Патриляк. - І коли інформація про цю акцію доходила до Москви, то на рівні обласного центру і Києва кількість ліквідованих "озброєних ворогів радянської влади" зростала у кілька і, навіть, кільканадцять разів".

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" – щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.