АНОНС: Телевізійна ІП - про сварки львів'ян із Грушевським

Львів’яни розсварилися з Грушевським через його авторитаризм, а король Данило ніколи не був Галицьким.

Про це йтиметься в ефірі телепередачі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" на телеканалі ZIK.

Найвидатніший український історик Михайло Грушевський за роки життя і роботи у Львові розсварився чи не з усіма місцевими українськими громадсько-політичними діячами (зокрема і з сусідом Іваном Франком).

Причиною цього, на думку авторитетних українських галичан початку XX століття, була "авторитарність" Михайла Сергійовича.

Сам же майбутній Президент Української Народної Республіки Грушевський закидав тогочасним провідникам української нації, які діяли на території (і за правилами) Австро-Угорської імперії, "надмірний демократизм" під час прийняття найважливіших для нації рішень, який (за його оцінками) переростав у "забалакування проблем".

Про це та про інші маловідомі сторінки "львівського періоду" життя Михайла Грушевського в ефірі телепрограми "Історична правда" у вівторок, 8 жовтня, розповість доктор історичних наук Леонід Зашкільняк.

У другій частині програми історик, співзасновник Українського Геральдичного товариства Іван Сварник пояснить, чому звичне для багатьох іменування фундатора міста Лева – Данила Романовича (з Рюриковичів) Данилом Галицьким є несправедливим і неточним (з погляду історичних фактів).

Дослідник історії Львова – пан Сварник – у дискусії з ведучим програми аргументовано пояснюватиме, чому саме керівника фактично найбільшої на території тогочасної Європи держави (Галицько-Волинської) обґрунтовано називати повноцінним королем.

Ба більше, Данило Романович мав усі підстави на початку XIII століття йменуватися навіть імператором, нарівні з керівниками найвпливовіших тогочасних держав у Західній Європі.

А титулування найвидатнішого очільника Галицько-Волинської держави Данилом Галицьким Іван Сварник вважає намаганням принизити роль і значимість цього державного утворення на догоду російській імперській історіографії.

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" – щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.