Тимоті Снайдер: "В Україні - революція здорового глузду"

Запровадження Януковичем воєнного стану може призвести до збройної інтервенції з боку Росії.

Про це американський історик, професор Тимоті Снайдер написав у блозі на New York Review of Books.

"Якщо це революція, то, певно, одна з найбільших революцій здорового глузду в історії, - зазначив Снайдер. - Однак бажанню багатьох людей жити нормальним життям у нормальній країні заважають дві фантазії, одна з яких уже вичерпала себе, а друга залишається надзвичайно небезпечною".

Вичерпаною фантазією є уявлення про геополітичну важливість України. За словами історика, нинішній президент України не розуміє важливого нюансу у своїй політиці торгів між Євросоюзом і Росією.

"Схоже, Янукович думає, що можна просто попросити в ЄС грошенят, користуючись логікою, що те ж саме пропонує Путін, - наголосив Снайдер. - І ось тут цинізм межує з наївністю".

Професор пише, що ЄС не позичить Україні грошей, поки не будуть законодавчо проведені реформи, яких вимагає Брюссель. І не схоже, що Путін надасть потрібну суму раніше, ніж Янукович згодиться приєднатися до Євразійського союзу. А оскільки така згода означатиме кінець української незалежності, то вона стане й кінцем влади Януковича.

"Те, що Янукович у розпал протестів полетів до Китаю, має деякий сенс, - додав науковець. - Якщо він готовий покласти країну під ніж, китайцям не терпеливиться придбати її найапетитніший шматок - землі сільськогосподарського призначення".

Небезпечною ж фантазією, на думку Снайдера, є російська ідея, що Україна - не окрема країна, а скоріше "молодший слов'янський брат".

"Це спадщина пізнього СРСР і русифікаторської політики 1970-х, - підкреслив історик. - Ця ідея не має під собою правдивої історичної основи: східнослов'янська державність виникла на території нинішньої України і її було скопійовано у Москві, а саму появу Російської імперії значною мірою забезпечили освічені мешканці України".

За словами науковця, російські ЗМІ можуть готувати ґрунт для збройної інтервенції в Україну.

"Російське телебачення зображує протести в Україні як наслідок роботи виконавців, яким платять Швеція, Польща та Литва, - пише професор. - Подібні заяви змушують хвилюватися, оскільки створюють привід для "подальшого" втручання".

Якщо Янукович застосує силу і програє, Путін зможе заявити, що для відновлення порядку потрібна російська військова інтервенція, наголосив Снайдер. І додав, що подібний розвиток подій був би найгіршим - і не в останню чергу для Росії.

"Поглинання українських земель Радянським Союзом призвело до майже немислимого рівня насильства протягом десятиріч, - нагадав історик. - Ще одна російська збройна авантюра в Україні тепер, найімовірніше, провалиться, з багатьох причин".

Науковець припускає, що російським солдатам не стане духу захопити країну, де - як їм розповідають - живуть брати-слов'яни.

"Україна, з усіма її політичними розбіжностями, є соборною країною з великою армією, і українські громадяни загалом підтримують незалежність, - підкреслив Снайдер. - А російська військова інтервенція може призвести до кровопролиття в масштабах, які занадто добре відомі мешканцям регіону".

Що б не відбувалося далі, але президенство Януковича напевне згадуватимуть як катастрофу, вважає професор. Чинний голова держави має найбільшу підтримку на півдні та сході країни, однак її недостатньо, щоб чесно виграти вибори вдруге.

На думку історика, виходом із нинішньої ситуації може бути обмеження президентської влади і створення парламентської республіки, в якій президент грає символічну й церемоніальну роль, у той час як справжнім керівником є прем'єр-міністр. Це дозволить Януковичу зберегти обличчя, а новому голові українського уряду - підписати угоду про асоціацію з ЄС.

Євросоюзу і США слід підтримувати діалог, який передбачав би таку можливість, підкреслив Снайдер.

"Західні лідери повинні також засудити насильство та розглянути можливість застосування персональних санкцій щодо осіб, які відповідальні за побиття мирних протестувальників", - додав історик.

Також, за словами науковця, ЄС слід робити ставку на молодь. "Подорожі без віз та університетська освіта [у Європі] менш драматичні, ніж таємні зустрічі та зйомки побитих [демонстрантів], - наголосив Снайдер. - Однак вони можуть стати вирішальними у визначенні майбутнього курсу країни".

Тимоті Девід Снайдер – американський історик, професор Йельського університету. Спеціалізується на історії Центральної та Східної Європи XX сторіччя. Досліджує питання націоналізму, тоталітаризму та Голокосту. Автор п'яти монографій і співавтор двох історичних книг.

Докторський ступінь здобув 1997 року в Оксфорді. Викладає на історичному факультеті Йелю. Його праці опубліковані в наукових журналах різних країн десятьма мовами - серед них українською, німецькою, французькою, польською та російською.

Монографія Снайдера "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним" перекладена дванадцятьма мовами світу. Її визнали книгою року провідні західні видання, зокрема Financial Times, The Economist і Daily Telegraph. Сучасний англомовний читач дізнається про історію України XX сторіччя в першу чергу з цієї та інших книг історика.

У травні 2012 року Снайдер звинуватив Вадима Колесніченка (нардеп iз фракції ПР) у порушенні авторських прав і маніпуляціях з історією.

Читайте також: "Тимоті Снайдер: У 1930-40-х роках Україна була найсмертельнішим місцем на Землі"

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.