Помер японець, який 29 років воював у джунглях після 1945-го. ФОТО

B Токіо помер колишній молодший лейтенант імператорської армії Японії Хіроо Онода, який відмовився повірити в закінчення Другої світової війни i ще 29 років партизанив у джунглях на філіппінському острові Лубанг.

Ветеран помер у віці 91 рік, повідомляє BBC.

Коли Друга світова на Тихому океані наближалася до кінця і американські війська просувалися на північ, лейтенант Онода опинився в оточенні на острові Лубанг.

Незважаючи на капітуляцію армії, молодий офіцер залишився вірний присязі і три десятиліття відмовлявся здатися в полон.

Молодший лейтенант Імператора Хіроо Онода

"Кожен японський солдат був готовий померти, але я був офіцером розвідки і мав наказ вести партизанську війну за всяку ціну, - зізнався Онода в інтерв'ю каналу ABC у 2010 році. - Якби я не зміг виконати цей наказ, мені було б дуже соромно".

 Американські війська в бою проти японців на Філіппінах

Наприкінці війни в підпорядкуванні Оноди залишалося троє солдатів. Один із них здався в 1950-му, двоє загинули (в 1954-му та 1972-му) в сутичках з поліцією та місцевим людом, проти якого загін Оноди періодично проводив рейди.

Самому Оноді багато разів пропонували здатися, але він категорично відмовлявся скласти зброю.

У 1974 році офіцера знайшов у джунглях японський мандрівник. Пізніше Онода зізнався, що вважав відправлених до нього японських парламентарів провокаторами, а листівки з пропозицією вийти з джунглів - ворожою агітацією.

Лейтенант Онода іде здаватися в полон. 1974 рік, Філіппіни

"Листівки містили багато помилок, і я був упевнений, що їх розкидають американці", - заявив він.

Після цього колишній командир Оноди, якого влада попросили вилетіти на Філіппіни, особисто зустрівся з лейтенантом і віддав офіцеру наказ скласти зброю.

У 1974 році Онода в зношеній військовій формі, відсалютувавши японському прапору, передав свій бойовий меч президенту Філіппін. Також він здав гвинтівку "Арісака" у справному стані, 500 патронів та кілька гранат.

Онода віддає офіцерський меч президентові Філіппін

Влада Філіппін помилувала його - попри невдоволення жителів Лубанга, проти яких Онода вів справжню партизанську війну, знищуючи майно і убивши в сутичках 30 осіб. Пізніше Онода пожертвує школі в Лубангу $10 тисяч.

На батьківщині його зустріли як справжнього героя.

Після повернення додому колишній офіцер вирушив до Бразилії, де вирощував худобу на ранчо, а потім повернувся до Японії, влаштувавши курси з виживання в екстремальних умовах.

 Хіроо Онода з уласним портретом

Хоча багато японських солдатів одразу по закінченні війни відмовлялися виходити з джунглів, не вірячи в капітуляцію імператора, саме Онода вів бойові дії найдовше.

Дивіться також:

1960 рік. Останній бій повстанців УПА. Як це було

Помер легендарний "майор Вихор" - Євген Березняк

Померла жінка-символ Громадянської війни в Іспанії

Померла останній ветеран Першої світової війни

Помер останній свідок життя Гітлера

Інші матеріали у темі "Memoriam"

Убити одного, щоб врятувати мільйони. Атентат Миколи Лемика

21 жовтня виповнюється 85 років з дня, коли український юнак Микола Лемик зробив постріл в обороні мільйонів. У 1933 році, коли на Великій Україні лютував Голодомор організований радянською владою, він здійснив атентат на начальника канцелярії радянського консульства у Львові Олексія Майлова.

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.

"Невидима рука" олігархії. Кому англійці мають бути вдячні за "Велику хартію вольностей"

Ніхто не може бути покараний інакше, аніж за рішенням суду. Податки мають стягуватися лише за згодою тих, хто їх сплачує. Депутат повинен бути захищений від переслідувань з політичних міркувань. Все це ще в 1215 році було зафіксовано у "Великій хартії вольностей".