Спецпроект

Музей історії Києва не постраждав під час визволення Українського дому

Майно музею, розташованого в Українському домі, не постраждало у результаті штурму будівлі активістами Майдану в ніч на 26 січня.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на провідного наукового співробітника Музею історії Києва Віталія Нахмановича.

"Майно музею ціле, зламані лише двері фонду музею, а також верхній пожежний вихід", - сказав Нахманович.

За його словами, двері могли зламати представники правоохоронних органів для можливого пошуку шляхів відступу після штурму будівлі мітингувальниками в ніч на 26 січня.

Він також зазначив, що під час штурму картини музею, які знаходяться на першому поверсі будівлі, з метою їх збереження було піднято на четвертий і п'ятий поверхи.

"Разом із мітингувальниками, які прорвалися в Український дім, були кілька працівників музею, які швидко зняли картини, записали їх інвентаризаційні номери і підняли на верхні поверхи", - зазначив науковець.

Нахманович також повідомив, що співробітники МВС перебували в будівлі досить довгий час.

"Від початку Майдану МВС використовувало приміщення як свою базу", - сказав співробітник музею.

При цьому він вважає, що силові структури порушили пакт Реріха, який забороняє використовувати об'єкти культури під час бойових дій.

Нагадаємо, сьогодні депутат ВР від "Батьківщини" Олександр Бригинець повідомив, що 25 січня о 10-й годині вечора підрозділ "беркут" увірвався у фондосховище Музею історії Києва на верхніх поверхах Українського дому. Саме тоді спрацювала сигналізація.

А за словами активіста Майдану Зоряна Шкіряка, півторамісячне перебування силовиків у Вкраїнському домі негативно позначилось на будівлі: "4-ий і 5-ий поверхи просто перетворені на помийну яму. Все розкидано, зламані меблі, всюди бруд, сміття, порожні пляшки, недопалки".

Український Дім (збудований у 1978-82 роках як Музей Леніна) довгий час перебував під контролем силовиків (Внутрішніх військ). При цьому МВС заперечувало їхню присутність у будівлі.

Увечері 25 січня мітингувальники виявили, що в Український дім поступово стягуються силовики. Протягом кількох годин протестувальники штурмували будівлю. Повернути споруду громаді їм вдалося під ранок - після того, як один з лідерів опозиції Віталій Кличко та інші народні депутати провели переговори з керівництвом МВС щодо виведення силовиків.

Пакт Реріха, відомий як Договір про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам'яток - перший в історії міжнародний договір про захист культурної спадщини, що визначив перевагу захисту культурних цінностей перед військовою необхідністю, вперше його було підписано 1935 року.

Раніше київські музейники закликали міліцію і громадян не завдати шкоди Національному художньому музею, який розташований поруч із епіцентром масових протестів на вулиці Грушевського.

Про долю Музею історії Києва читайте в розділі "Інтерв'ю"

Осмислений рух до голодовбивства. Як Сталін йшов до «великого переламу»

Останнім часом посилюються спроби влади РФ виправдати Сталіна щодо Великого голоду на досить своєрідному ґрунті – мовляв, оступився, наробив дурниць через недосвідченість.

Севастополь – місто української слави. Про українців у Кримській війні

Росія у цій війні воювала переважно українськими руками – до 50% війська Імперії складали солдати, матроси і офіцери українського походження, причому матроси-українці складали близько 70% Чорноморського флоту.

Чи можна принизити Генія?

Наші предки жили у світі, відмінному від нашого. У світі, де Добро і Зло, Герой і Лиходій були чітко розділені і знаходились у постійному непримиренному антагонізмі. Релігійна свідомість вимагала устремління до святості, і навіть її антипод – комуністичний атеїзм у ХХ-му столітті змушений був на місце Святого письма встановити "Моральний кодекс будівника комунізму", який формально мало чим відрізнявся від загальноприйнятих моральних норм і так само вимагав від людини чітко визначеної громадянської позиції, моральної чистоти і принциповості.

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року