У Болгарії розмалювали пам'ятник Червоній армії в синьо-жовтий колір

У столиці Болгарії Софії розмалювали пам'ятник солдатам Третього Українського фронту на честь нинішніх революційних подій в Україні.

Про це повідомляє webcafe.bg.

Центральну фігуру монументу - солдатв з пістолетом - розмалювали у кольори українського національного прапора.

 Фото: Бегемот Афанасієвіч

Також на пам'ятнику написали "Слава Україні!" та "Капутін". Видання наголошує, що сьогодні в Росії святкують "День захисника вітчизни" - пострадянські урочистості на честь Дня Радянської армії.

Фото: Дневник.bg

Величезний пам'ятник бійцям Третього Українського фронту, розташований неподалік Софійського університету і парламенту Болгарії, протягом усієї пострадянської історії країни був предметом суперечок.

 

У 2011 році невідомі написали на монументі "В ногу з часом", розмалювали героїв пам'ятника під персонажів американських коміксів, що спричинило скандал у суспільстві.

Раніше цей солдат побував Суперменом...

У 2013 році пам'ятник розмалювали у рожевий колір, додавши чеською мовою "Болгарія вибачається" - акція була присвячена 45-річчю вторгення соціалістичних військ у Чехословаччину, в чому брали участі і болгарська армія.

...і вокалістом Pussy Riot

Під час Другої світової війни Болгарія була союзником гітлерівської Німеччини. 8 вересня 1944 року війська Третього Українського фронту розпочали наступ на територію країни. При цьому вони не зустріли жодного опору. 9 вересня 1944 року нова болгарська влада оголосила війну Третьому рейху.

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?