Спецпроект

Продовжують забудовувати територію Київської фортеці. ФОТО

Територія Васильківського укріплення у складі пам'ятки-музею національного значення "Київська фортеця" забудовується.

Про це у своєму блозі повідомив краєзнавець Микола Афанасьєв.

Блогер наводить зображення, які мають свідчити про те, що "елітна" забудова виникла як раз на "особливо охороняємих" законом землях:

 Забудова позначена жовтою цяткою

Супутникове фото березня 2014 року:

Будівництво - ліворуч від вежі №3 (так звана Прозоровська) Васильківського укріплення (вул.Щорса, 34)

Як випливає із наданих Афанасьєвим фото, хмарочос біля історичної пам'ятки споруджує державна компанія "Укрбуд":

 "Вул. Щорса, 34 у Печерському районі"

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі. Територія історика-археологічного музею займає 140 гектарів.

Вежа №3. Уже давно в ній (і редюїті №1) розміщуються Внутрішні війська МВС

Напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012 будівельники зруйнували частину історичного валу одного з укріплень фортеці - Косий Капонір - заради зведення інфраструктури біля НСК "Олімпійський".

Васильківське укріплення – самостійний фортифікаційний комплекс у складі Київської фортеці, збудований у 1831–1844 рр. З цього укріплення почалося будівництво Нової Печерської фортеці.

 Загальний вигляд укріплення у 1918 році і місце нинішньої забудови. Фото: Веб-енциклопедія Києва

В сторону поля Васильківське укріплення було орієнтоване земляними валами, равеліном, капоніром та іншими фортифікаційними спорудами.

Передпілля укріплень прикривала так звана горжева стіна з воротами, що об’єднувала редюїт №1 (напівкругла вежа №1) з двома круглими вежами Вежа №2 (Кругла вежа) та Вежа №3 (Прозоровська вежа).

 Ліворуч - вежа №2, посередині - редюїт №1, праворуч - вежа №3 і місце забудови

З 1839 р. окремі казарми укріплення використовувалися військовим госпіталем, з 1863 р. – для утримання в’язнів, 1868–1877 рр.– розміщення військововиправної роти. Після 1897 р. пристосовано під склади, бійниці зовнішніх фасадів веж замінено вікнами.

У радянський час в приміщеннях Васильківського укріплення розміщувалися військові об’єкти. Зараз в приміщеннях колишніх редюїту №1 та Прозоровської вежі розміщено військову частину Внутрішніх військ.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.