Презентують книгу про спротив радянській владі у 1950-80-х

У Києві презентують книгу Івана Геля "Виклик системі: український визвольний рух другої половини XX століття" - невідому історію опору 1950-1980-х років.

У Києві презентують "Виклик системі" — історію ненасильницького спротиву українців радянському тоталітаризму.

Іван Гель поєднав у праці виклад історичних фактів та рефлексії безпосереднього учасника. Автор наводить безліч невідомих фактів про рух опору та боротьбу з ним репресивної системи, біографії учасників.

Усе відновлено завдяки ретельній праці історика з архівними документами та свідченнями очевидців.

Час і місце: 4 червня, середа, 18:30. Київ, книгарня "Є", вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

"Читаючи "Виклик системі", можна простежити трансформацію світогляду учасників руху опору від культурницького до державницького, самостійницького, довідатись про діяльність Української Гельсінської групи зсередини, хрущовські та брежнєвські репресії проти української інтелігенції", — каже упорядник видання Ірина Єзерська.

Книга, підготовлена до друку істориком Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Іриною Єзерською уже після смерті Івана Геля, є своєрідним пам’ятником як автору, так і цілому поколінню тих, хто відважилися на виклик системі і перед чиєю гідністю вона врешті впала.

Іван Гель (1937-2011) — громадський діяч, учасник українського визвольного руху, політв’язень радянських тюрем і концтаборів, правозахисник, публіцист, історик, співзасновник Української ініціативної групи за звільнення в’язнів сумління (1987).

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.