Інститут російської історії напише історію "Новоросії" для українців

Інститут російської історії Російської академії наук напише наукове дослідження про "історію Новоросії".

Про це повідомляє російська служба ВВС. з посиланням на директора інституту, доктора історичних наук Юрія Пєтрова.

На думку московського історика, Новоросія об'єктивно існує як історичний та культурний феномен. При цьому Пєтров зараховує до території Новоросійської губернії XIX сторіччя Харківську і Полтавську область, які належали до Слобожанської України.

"На заході це гирлі Дністра, на сході Північний Кавказ, на півночі район нинішнього Луганська та Харкова", - описує "новоросійські" кордони академік.

За його словами, РАН прагне повернути поняття "Новоросія" в історичну науку: "Це не просто забуте слово, воно точно відображає специфіку краю, і, на мій погляд, заслуговує відродження".

"Ми маємо намір до кінця 2015 року підготувати велику повномасштабну наукову працю з історії Новоросії, яка могла би згодом послужити основою методичного посібника для шкільких учителів у регіоні, - поділився планами росіянин. - Незалежно від майбутнього статусу Донецької та Луганської областей, вивчення історії краю поряд з історією країни має право на існування в державі, що претендує на звання демократичної".

Пєтров зазначив, що ініціатива написання такої роботи виникла в нього на нещодавньому "круглому столі з проблем Новоросії", організованому Російським історичним товариством [головою товариства є Сєрґєй Наришкін, який до того був керівником президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії, опікунську раду РІТ очолює Владімір Путін].

"Нам ніхто не диктує, що писати, і слава Богу, - додав науковець. - Проблема у спробах на ґрунті історії протиставити наші народи, заперечити їхею давню спорідненість, сформувати ідею українства як чогось докорінно відмінного і навіть несумісного з російськістю".

У липні 2014 року повідомлялося, що в Держдумі РФ хочуть офіційно називати південь і схід України Новоросією.

Новоросія - адміністративна назва, запроваджена у XVIII сторіччі імперською адміністрацією в Санкт-Петербурзі для земель Війська Запорізького та Кримського Юрту (ханства). За царату використовувалася як політичний термін.

Новоросійська губернія існувала на козацьких і татарських землях двічі: в 1764-1783 рр. з центром у Кременчуку і в 1796-1802 рр. з центром у Новоросійську (пізніше Катеринослав, нинішній Дніпропетровськ).

У XIX сторіччі губернію було розділено на три - Катеринославську, Херсонську і Таврійську. Частина території нинішнього Донбасу (Луганськ, Донецьк, Артемівськ, Маріуполь) входила до Катеринославської губернії зі столицею в нинішньому Дніпропетровську. До неї ж належали Таганрог і Ростов-на-Дону (нині територія РФ).

Північні землі нинішнього Донбасу ніколи не належали до "Новоросії". Слов'янськ (козацький Тор), Краматорськ, Старобільськ, Біловодськ були у складі Слобожанської України (в ті часи Харківської губернії).

Здобуті в результаті війн із Османською імперією землі Дикого степу від Дністра до Кубані колонізовувалися переважно українцями.

На думку відомого дослідника історичної демографії, москвича Володимира Кабузана, частка українців у Херсонській та Катеринославській губерніях (разом) в середині ХІХ сторіччя складала 74%.

Дивіться також:

Історія Новоросії та її етнічний склад

Підручник РФ для школярів Криму: "Запретили русский"

Наришкін звинуватив Фінляндію в анексії Фінляндії

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.