У Києві згадають про живий ланцюг Вільнюс-Рига-Таллін 1989 року

Посольства Литви, Латвії та Естонії проведуть у Києві акцію солідарності з Україною - символічний живий ланцюг.

Акція відбудеться на Європейській площі у Києві з нагоди 25-річчя Балтійського шляху і у День прапора України, повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Початок заходу: 23 серпня 2014 року о 18:00.

За словами організаторів, основною метою акції є показати солідарність з українським народом, продемонструвати необхідність єдності, спираючись на приклад Балтійських країн, вшанувати пам'ять жертв тоталітарного режиму та всіх загиблих за вільне та європейське майбутнє України.

Як відомо, 23 серпня 1989 року відбулася грандіозна акція "Балтійський шлях" - 2 млн людей, тримаючись за руки, об'єднались у один живий ланцюг довжиною 600 кілометрів між столицями балтійських країн Вільнюсом, Ригою і Таллінном.

Це був мирний протест проти розділу Європи та окупації Балтійських країн, проти підписаного у 1939 році таємного протоколу між сталінським СРСР та гітлерівською Німеччиною. В результаті реалізації цього документу, відомого як "пакт Молотова-Ріббентропа", Радянський Союз окупував країни Балтії.

"Балтійський шлях свободи пролунав по всьому СРСР і навіть за його межами, - нагадують організатори. - Ця акція була доказом того, що навіть після півстоліття брехні, істина може бути відроджена і перемогти".

"Балтійський шлях" надихнув Народний рух України організувати 22 січня 1990 року живий "Ланцюг єднання" між Києвом і Львовом.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.