Спецпроект

Польський та українській інститути нацпам’яті планують спільні дослідження польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни

Український інститут національної пам’яті та Інститут національної пам’яті Польщі досягли домовленостей щодо відновлення співпраці, яка стосується, зокрема, складних питань спільної історії.

Повідомляє сайт Українського інституту національної пам’яті.

УІНП запропонував польським колегам створити робочу групу з істориків обох країн, темою діяльності якої будуть відносини між українцями та поляками у 1939-1947 роках. 

У листі-відповіді Голови Інституту національної пам’яті Польщі Лукаша Камінського до Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича наголошується, що "наші вільні і демократичні суспільства здатні на щиру, відверту і оперту на правду розмову про спільне минуле". 

Згідно  домовленостей польсько-українська група істориків буде створена спільними зусиллями двох інститутів і включатиме знаних фахівців, дослідників цієї теми з обох країн. 

Її склад і формула діяльності будуть обговорені додатково керівництвом обох установ. 

Польський та український інститути національної пам’яті також дійшли згоди про необхідність створення спільної Книги пам’яті, яка б включила верифікований іменний список жертв польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни та перших повоєнних років. 

Укладання такого списку загиблих є важливим не тільки з дослідницькою метою, але й має стати формою вшанування пам’яті жертв конфлікту з обох сторін, сприятиме примиренню між двома народами. 

Наміри співпраці двох інституцій охоплюють широке коло питань. Наприклад, заплановані спільні зусилля у дослідженні Катинського злочину, скоєного СРСР навесні 1940 року, та відзначенні 75 роковин розстрілів польських військовополонених представниками комуністичного режиму.  

Дивіться також:

Гордіїв вузол. Українська проблема в ІІ Республіці Польській

У Львові українці та поляки спільно молилися про примирення

Ґжеґож Мотика: "Польська Народна Республіка сприяла поширенню стереотипу українця-вбивці"

Геноцидні ігри. Текст Володимира В'ятровича

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про геноцид на Волині вигідні Росії"

Історик Норман Дейвіс: "Іде вибірковість: поляки - жертви геноциду, а інші - ні"

Депутат Сейму Мирон Сич: "Зараз не 1943-ій, ми заслужили примирення"

Історія у політиці. Навіщо польським депутатам "геноцид" на Волині

"Терору не цуралися й поляки" - екс-президент Польщі

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані паплюжити

Волинська трагедія: пошук між польською та українською правдами

Примирення по-польськи: УПА - злочинці, АК - герої

Інші матеріали на тему "Волинська трагедія"

Три цілі за ніч. Із «Щоденника нелегального солдата»

І бачу, як бойовики евакуюють пораненого. Двоє витягають його з окопу і забирають. Його руки у них на плечах, голова звисає на груди. Троє відразу, у повний зріст – легка мішень, спокуслива мішень... Але я не стріляю. Коли евакуюють пораненого, стріляти не можна. Так мене навчили. Етика війни. Табу. «Нельзя превращать благородное искусство войны в скотство», - говорить часто Вольф.

Чотири біографії на тлі Вересневої кампанії

Перевагою командира є брати відповідальність на себе. Сьогодні я беру її на себе у найтяжчу мить – наказую припинити подальшу беззмістовну боротьбу, аби не лити даремно вояцьку кров. Дякую вам за вашу мужність та ваш послух, знаю, що знову прийдете, коли будете потрібні.

Як дозвіл на продаж землі поховав Римську республіку

У 111 році до Р.Х. Рим вирішив приватизувати землю та відкрити ринок землі. До цього уся земля вважалася громадською. А від того моменту – оголошувалася приватною власністю. Як ця революція знищила Республіку та чому це був поганий сценарій?

Легенда про Топільцина

Зганьблений насамперед у власних очах реформатор вирішив відмовитися від влади та піти світ за очі. Разом з володарем погодилися вирушити на край світу й кілька тисяч його прихильників, які вважали Топільцина втіленням божества. Чи міг «проповідник миролюбства» стати засновником «імперії терору»?