АНОНС: Кінолекторій УІНП розпочнеться фільмом про українського генерала

Документальну стрічку про Кузьму Дерев’янка Український інститут національної пам’яті запрошує обговорити з автором сценарію істориком Юрієм Шаповалом

Показ завершить цикл заходів Українського інституту національної пам’яті у рамках відзначення 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни.

Стрічка розповідає про Кузьму Дерев’янка – генерала-лейтенанта,  який 2 вересня 1945 року на борту американського лінкора "Міссурі" підписав Акт капітуляції Японії від радянської сторони. Чому саме українцю з Уманщини випала честь своїм підписом поставити крапку у Другій світовій війні?

Дізнатися про це можна буде зі стрічки, а також подискутувати з автором сценарію Юрієм Шаповалом, доктором історичних наук, керівником Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України.

Читайте: Кузьма Дерев'янко. Українець, який поставив крапку у війні

Цією стрічкою УІНП розпочинає Кінолекторій у кінотеатрі "Ліра" — проект, у якому щомісяця будуть демонструватися фільми, присвячені визначним подіям української та світової історії.

"Такі кіноперегляди — це повчально, і є певний ігровий момент — дивитися легше, ніж читати книжку, і часу менше вимагає. Кінолекторій передбачає ще обговорення, тому що обов’язково має бути рефлексія побаченого. Ми будемо запрошувати до дискусії авторитетних істориків, вибирати несподіваний поворот теми. Так як цього разу — до завершення Другої світової ми обрали фільм про українця, який буквально поставив крапку у цій війні", — розповідає співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Сергій Громенко.

 

Показ документального фільму "Кузьма Дерев’янко. Генерал перемоги" (сценарій — Юрій Шаповал, Ірина Шатохіна, режисер — Ірина Шатохіна)

30 вересня, середа о 18.30

Місце: кінотеатр "Ліра"  (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 40)

Вхід вільний.

Довідка: Кузьма Дерев’янко не був типовим радянським генералом, готовим досягти успіху за будь-яку ціну. Бойові соратники відзначили, що він був розумним, вольовим, дбайливим воєначальником, коли потрібно – зі зброєю в руках вступав у бій.

Після підписання Акту капітуляції Японії на Дерев’янка була покладена іще одна важлива місія – відвідати міста Хіросіму й Нагасакі та скласти звіт про їх бомбардування . Він дослідив особливості та наслідки атомних ударів, зробив чимало фотографій цих міст.

Наприкінці вересня особисто доповідав перед найвищим радянським керівництвом. Діяльність генерала отримала високе схвалення. Проте, наслідки перебування на радіоактивному згарищі не минулись безслідно. 

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.