Київську вулицю Марини Раскової перейменували на Євгена Сверстюка

Вулицю Марини Раскової у Києві перейменують на честь Євгена Сверстюка.

За відповідне рішення проголосувала більшість депутатів Київради, повідомляє кореспондент ІП.

Вулиця розташована неподалік Русанівки, простягається від метро "Лівобережна" до бульвару Возз'єднання.

Український філософ, письменник, дисидент Євген Сверстюк жив на цій вулиці, зараз тут живе його сім’я.

Перейменування відбулось з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та Центру досліджень визвольного руху.

Як відомо, відповідно до закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", місцеві громади повинні до 21 листопада 2015 року перейменувати вулиці і міста, які названі іменами діячів цих режимів.

 Євген Сверстюк

Марина Раскова (1912-1943) — російська радянська льотчиця, встановила ряд авіаційних рекордів, в тому числі у складі жіночого екіпажу. Уповноважена особливого віділу Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД). За безпересадочний політ "Москва-Далекий Схід" нагороджена званням "Герой СРСР". 

З 1937 року служить в органах НКВД, з 1939-го - уповноважений особливого відділу. Мала спеціальне звання "старший лейтенант держбезпеки". Член більшовицької компартії з 1940 року. З початком німецько-радянської війни організовувала жіночі авіаційні полки, в 1942 році - командир жіночого бомбардувального полку. Розбилася під час перельоту до фронту в 1943 році.

Євген Сверстюк (1928-2014) - український письменник, мислитель, філософ, громадський діяч. Доктор філософії. Президент Українського ПЕН-клубу (міжнародна неурядова організація письменників).  Засновник і редактор православної газети "Наша віра".

Політв'язень радянського режиму, переслідуваний за участь у "самвидаві" і протести проти арештів і незаконних судів. У 1973 році засуджений радянською владою на сім років таборів і п'ять років заслання. Автор одного з найважливіших текстів українського самвидаву — "З приводу процесу над Погружальським".

Один із засновників Українського культурологічного клубу - київської неформальньої "тусовки" інтелектуалів, першої незалежної громадської організації в післявоєнній Українській РСР, організатору першого в УРСР неофіційного мітингу. Учасник та активіст Української гельсінської спілки. Лауреат Шевченківської премії (1995).

Довідка ЦДВР:

Євген Сверстюк пішов з життя 1 грудня 2014 року. Це людина, що уособлювала цілу епоху боротьби проти тоталітаризму, найкраще, що в ній було. Світлий і спокійний чоловік, який із крицевою стійкістю протистояв потужній владній машині.

Дисидент, публіцист і літературознавець, філософ і моральний авторитет. Чоловік, який був воїном, навіть коли залишався один в полі. Його слів боялися настільки, що запроторили до таборів, та це не зламало його і не змусило замовчати. До останніх днів життя Євген Сверстюк був активним у громадському та релігійному житті, був учасником Ініціативної групи "Першого грудня".

Дивіться також:

Євген Сверстюк: Волинь. Спогад війни

Євген Сверстюк: Плекання національної пам’яті

Євген Сверстюк: "Треба пам'ятники не Бандері, а бандерівцю"

День народження Української Гельсінської групи. КГБ салютує уламками цегли

КГБ проти дисидентів. Сорок років погрому шістдесятників

Радянських назв вулиць у 20 разів більше. ІНФОГРАФІКА

Всі матеріали за темою "Дисиденти"

І.Б.

Анекдоти для Рейгана. Розсекречені документи ЦРУ

Рональд Рейган часто оповідав анекдоти про радянську дійсність. Звідки він їх міг знати? У ЦРУ розсекретили кілька документів, які пояснюють джерела специфічної поінформованості 40-го Президента Сполучених Штатів.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.