До 400-річчя Могилянки: книга Валерія Шевчука про людей епохи бароко

На відзначення 400-ліття НаУКМА Києво-Могилянська бізнес-школа підготувала унікальне видання про досі не відому Могилянку - "Київський Атеней. Мистецький Київ 17-18 ст."

У жовтні 2015 року, коли Національний університет "Києво-Могилянська академія" святкуватиме 400 років з заснування, відбудеться презентація "Атенея" за участю автора, письменника Валерія Шевчука.

Ця книга є пам’яткою українського бароко і свідчить, що Київ був одним із визначних мистецьких центрів Європи, запевняють видавці.

У книзі зібрані до цього часу ніколи не публіковані відомості про письменників, літераторів, вчених, живописців та будівничих XVII-XVIII ст., що працювали в союзі з козацькою та шляхетською елітою, і були натхненні Києво-Могилянською академією.

 Атеней - назва вищої школи в античні часи, прообраз університету

"Київський Атеней" є результатом багаторічної праці Валерія Шевчука та Юрія Іванченка, що майже 20 років зберігалась лише у рукописах.

Усі зацікавлені запрошуються на публічну дискусію та презентацію книги "Київський Атеней" 9 жовтня.

Запрошені спікери:

- Валерій Шевчук, автор книги "Київський Атеней", український письменник-шістдесятник, майстер психологічної і готичної прози, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатор українського літературного бароко.
- Юрій Іванченко, автор розвідки про образотворче мистецтво та архітектуру, упорядник ілюстрацій в книзі "Київський Атеней".
- В’ячеслав Брюховецький, український літературознавець, педагог і громадський діяч, Герой України, почесний президент університету "Києво-Могилянська академія".
- Володимир Моренець, український літературознавець, доктор філологічних наук, професор, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка.

Місце: Конгрегаційна зал Києво-Могилянської академії (вул. Сковороди 2)

Час: 9 жовтня, 15:00-16:30

Для участі в заході просять зареєструватися.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.