Заборона власноруч копіювати архівні документи - неправомірна. ЩО РОБИТИ

Дії працівників Центрального державного історичного архіву України (ЦДІАК), які не дозволили користувачеві зробити копії архівних документів на його власний фотоапарат, є неправомірними.

Про це в коментарі ІП заявив екс-керівник Головного державного архіву СБУ, а нині - начальник управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті в Українському інституті національної пам'яті, Ігор Кулик.

Він нагадав, що в частині 2 статті 35 Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" йдеться: "надання фізичним особам для користування в читальному залі архівної установи архівних документів, що належать державі, територіальним громадам ... здійснюється безоплатно".

Пункт 5 статті 20 цього ж закону дає право користувачам "виготовляти, у тому числі за допомогою технічних засобів, … копії документів і витяги з них, якщо це не загрожує стану документів та не порушує авторські та суміжні права".

За словами архівіста, пункт 14 розділу II "Порядку користування документами Національного архівного фонду України, що належать державі, територіальним громадам" забороняє працівникам архівів вимагати від користувачів "здійснення прямої чи опосередкованої оплати" за копіювання документів.

"Відтак відмова представників Центрального державного історичного архіву України у копіюванні архівних документів власними технічними засобами користувача є неправомірною", - підкреслив Кулик.

Екс-голова ГДА СБУ пропонує користувачам, які вважають, що працівники архівів порушили викладені вище норми, наступні правові дії: 1) скарга в Державну архівну службу на неправомірність дій, 2) скарга в Мін'юст; 3) судовий позов.

Нагадаємо, днями один із користувачів обурився неправомірними діями працівників ЦДІАК. Архівісти заборонили йому копіювати документи власним фотоапартом, змусивши скористатися платною послугою установи - по 41 грн за кожну копію.

Інші матеріали за темами АРХІВИ та ЗАКОНИ

Путч у Москві у серпні 1991 року. Як реагувала Україна

Очевидці з радістю згадують момент, коли донецькі шахтарі теж постановили не визнавати розпорядження путчистів із ГКЧП і оголосили про безстроковий політичний страйк, вимагаючи заборони КПРС.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Бомби, облави, містика. Львів напередодні вигнання нацистів

"Людей опанувало шаленство молитви. На подвір'ях вибудовували маленькі вівтарці, повсюди були квіти, свічки, релігійні пісні. І ми у нашій "кімнатці навкарачки" зробили собі маленький вівтарик і цілими днями молилися. Чотки, новенни, рорати, релігійні піснеспіви, святі іконки; то тривало годинами, більше того, цілими днями. Навіть як на дитину, охрещену три і пів рази, було того всього трохи забагато...".

Олег Штуль. Забутий провідник мельниківської ОУН

"Нехай сьогодні ми пишемо найсумніші речі – спогади. Але боротьба триває. І вона триватиме аж до перемоги. Чи ми її побачимо? Чи скоро? Це для історії мало важить. Але побачить її Київ – Золотоверхий наш натхненник. І коли не зустріне нас, то кращих від нас", – писав Олег Штуль у 1962 році.