В Росії оцифровують базу даних втрат у Першій світовій

Федеральна архівна агенція (РФ) обіцяє оцифрувати нещодавно виявлену картотеку втрат Російської імператорської армії в Першій світовій війні до 2018 року.

Про це повідомляє Інтерфакс із посиланням на керівника агенції Андрєя Артізова.

"Ми розраховуємо, що вже до кінця 2017 року можна буде шукати необхідну інформацію за прізвищем, ім'ям, по-батькові, за званням та чином, за номером військової частини, за місцем битви, за долею (убитий, поранений, контужений), за місцем поховання", - озвучив плани Артізов.

Він зазначив, що у знайденій картотеці - близько 8 млн карток. Наразі оцифровано понад 3 млн з них.

Створити електронну базу даних втрат закликав в січні 2014 року спікер Держдуми РФ Сєрґєй Наришкін. Тоді він звернув увагу на унікальну картотеку Тобольського музею-заповідника. У ній - відомості Бюро обліку втрат на фронтах Першої світової війни з даними 7 млн ​​осіб.

На думку військового історика, доцента істфаку КНУ ім.Шевченка Андрія Руккаса, під час Першої світової війни загинуло до 1,5 млн українців - як мобілізованих до РІА й Австро-Угорської армії, так і цивільних.

Нагадаємо, в серпні 2014 року обіжений президент РФ Владімір Путін заявив, що у Росії вкрали перемогу в Першій світовій війні.

Російська імперія (після лютого 1917 року - Російська республіка) брала участь у Першій світовій війні з 1 серпня 1914 року до підписання Брест-Литовського миру за участю Української Народної республіки 3 березня 1918 року. Більшість бойових дій Східного театру війни відбувалися на території України (Карпати, Галичина, Волинь, Поділля).

За даними ГУ Генерального штабу від жовтня 1917, втрати Російської імператорської армії склали 775 тисяч осіб. За даними Центрального статистичного управління СРСР від 1925 року, загинуло та зникло безвісти близько 855 тисяч.

Сучасні історики стверджують, що втрати РІА - значно більші, до 2,5 млн людей, (з них близько 600 тисяч - українців). Також внаслідок бойових дій загинуло близько 1 млн цивільних підданих Санкт-Петербурга.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.