В Україні вперше розкопали трипільську майстерню з обробки металу. ФОТО

В Кам'янці-Подільському (Хмельницька область) археологи знайшли ливарню часів пізньої трипільської культури. Вік розкопаної майстерні оцінюють майже в 6 тисяч років. Це перша трипільська ливарня, виявлена в Україні.

Про це на сторінці у ФБ повідомили представники Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції.

Археологи зазначають, що ливарню віком 3800-3600 років до н.е. знайшли в самому центрі історичного Кам'янця-Подільського, на площі Польський ринок.

"Вперше в Україні виявлена металообробна майстерня трипільської культури", - наголосив автор відкриття, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ Дмитро Черновіл.

Знайдені артефакти

В розкопі виявлено 3 фрагменти тигелів і 6 фрагментів мідних пластин.

Також було знайдено мідний шлак та кістки, на яких є сліди міді.

Місце сенсаційної знахідки

За словами дослідників, знахідка стосується так званої "шипинецької групи" - пізнього періоду трипільської культури.

За 20 км від Кам'янця, біля села Лука-Врублевецька розташовувалося одне з поселень культури Кукутень-Трипілля. Після Другої світової воно було розкопане радянськими археологами, пізніше затоплене Дністровським водосховищем

"В цій частині міста культурний шар залишався непорушним, - додали археологи. - Північна частина Польського ринку, як і його периметр, ніколи не забудовувались. Це не перший майданчик цього часу [культури Кукутені-Трипілля], що досліджувався в межах цієї території".

ТАКОЖ: Фальсифікаціям - ні. Про трипільську культуру та "арійство"

Інше за темами "МІДНА ДОБА" та "АРХЕОЛОГІЯ"

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.