Помер засновник комуністичної Куби Фідель Кастро

У Гавані ввечері в п'ятницю, 25 листопада, на 91-му році життя помер лідер Кубинської революції, багаторічний глава держави Фідель Кастро.

Про смерть Фіделя повідомив його брат, чинний голова Державної ради Куби Рауль Кастро, передає "DW". За його словами, тіло Фіделя Кастро кремують.

Фідель Кастро. Фото: DW

Фідель Кастро (народився 13 серпня 1926 року) у 1950-х роках очолив збройне повстання на Кубі, яке призвело до повалення режиму диктатора Фульхенсіо Батісти 1 січня 1959 року. Після цього Кастро більше 40 років правив Кубою, втілюючи соціалістичні реформи. Кастро займав посади прем'єр-міністра (1959-1976), президента Державної ради (1976-2008) та першого секретаря Комуністчиної партії Куби (1961-2011).

Правління Кастро позначилося серед іншого і жорстким протистоянням Куби зі США.

Останніми роками Фідель Кастро тяжко хворів та рідко з'являвся на публіці. Ще в 2006 році він фактично передав управління державою молодшому брату Раулю.

Як повідомляє "УП", 28 та 29 листопада вшанувати пам'ять Фіделя Кастро можна буде на території меморіалу Хосе Марті.

Ввечері 29 листопада у Гавані пройде демонстрація, присвячена Кастро, після чого останки лідера революції будуть доставлені на жалобні церемонії до місць на території Куби, де він свого часу прославився.

Вранці 4 грудня похорон Кастро відбудеться на кладовищі в Сантьяго-де-Куба, де покояться герой боротьби за незалежність країни Хосе Марті та багато інших відомих історичних осіб.

ДОВІДКА:

Кубинська революція - збройна боротьба проти диктатора Фульхенсіо Батісти, який захопив владу в країні у 1952 році внаслідок державного перевороту. Розпочата групою прогресивної молоді на чолі з юристом Фіделем Кастро.

Після початкових невдач озброєним революціонерам у складі 82 осіб удалося висадитися на берег Куби у грудні 1956 року і перейти до партизанської війни.

Після ряду військових і політичних успіхів революція завершилася перемогою повстанців, які увійшли у столицю країни Гавану в січні 1959 року, розпочавши соціальні й економічні реформи.

Дивіться також: "В інтернет викладено щоденник Че Гевари"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.