Спецпроект

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі заявили, що пам'ятник на могилі повстанців УПА на цвинтарі в с. Грушовичах був встановлений із порушенням чинного польського законодавства

Про це пише "Польське радіо".

"Демонтаж незаконно встановленого у 1994 році пам’ятника УПА на муніципальному кладовищі у Грушовичах неподалік Перемишля є законним", – повідомили в Міністерстві культури та національної спадщини Польщі.

У відомстві відзначили, що "пам’ятник зведений із порушенням чинного у Польщі законодавства, без отримання відповідних дозволів від місцевої влади".

"Демонтаж незаконно встановленого пам’ятника відбувся відповідно до чинного законодавства. Рішення війта (гміни Стубно – ред.) прийнято згідно із законом від 8 березня 1990 року про самоврядування гмін. Таким чином, ця акція була проведена у відповідності до закону, хоча для деяких представників української сторони цей факт, можливо, важко прийняти, особливо напередодні відзначення річниці операції „Вісла"", – написало у повідомленні Міністерство культури Польщі.

У відомстві додали, що "проти пам’ятника у тій формі виступала Рада охорони пам’яті боротьби та мучеництва, з якою також встановлення пам’ятника не консультувалося".

"Українській стороні – Державній міжвідомчій комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті міністрів України – неодноразово були направлені листи про заходи з метою врегулювання правового статусу згаданого пам’ятника, що був одним із багатьох подібних незаконно встановлених на терені Польщі пам’ятників прославляння членів УПА, які мають символічне значення і не пов’язані з місцем поховання", – наголошено у повідомленні.

"Листи із подібним змістом направляло від минулого року також українській стороні Бюро увічнення боротьби та мучеництва Інституту національної пам’яті Польщі. Однак також ці дії не дали очікуваного результату", – додали у повідомленні.

Міністерство культури зазначило, що демонтаж пам’ятника  був здійснений відповідно до прийнятих війтом гміни Стубно Янушем Слабіцьким кроків, спрямованих на демонтаж пам’ятника, через його "неврегульований правовий статус та обґрунтовані протиріччя, які викликало як послання, так і елементи оздоблення пам’ятника".

Відомство також відзначило: "Польська сторона вважає, що кожен убитий або полеглий в результаті воєн та політичних репресій на території Польщі (як і України) має право на гідне увічнення та спочинок. Міністерство відкрите до діалогу з українською стороною у питаннях увічнення та організації гідного поховання населення української національності, могили якого розташовані на терені Польщі, за умови, що вирішення спірних питань відбудеться у дусі порозуміння та діалогу, відповідно до чинного у Польщі законодавства та згідно із положеннями Угоди між урядами Польщі та України про охорону місць пам’яті і спочинку жертв війни та політичних репресій, підписаної у Варшаві 21 березня 1994 року".

Водночас Міністерство культури Польщі наполягло, що з польської сторони "не буде дозволу на функціонування у громадському просторі встановлених з порушенням чинного на терені Польщі законодавства пам’ятників „слави Української повстанської армії", метою яких є прославляння збройного формування, відповідального за злочини, вчинені проти тисяч, здебільшого беззахисних, польських громадян".

Нагадаємо, 26 квітня на цвинтарі в с. Грушовичах під Перемишлем, де поховані повстанці УПА, польські націоналісти за згоди місцевої влади демонтували пам'ятник і Державний герб України на ньому. Міністерство закордонних справ України висловило своє обурення акцією, яку воно назвало провокацією.

Український інститут національної пам'яті оприлюднив дані про 105 польських меморіалів в Україні, встановлення яких не відповідає чинному законодавству держави. Відомство ініціюватиме призупинення надання дозволів на пошуки та впорядкування польських місць пам'яті в Україні.

Читайте також:

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.