Спогади учасників Революції Гідності. Регіон: Запоріжжя

До четвертої річниці Революції Гідності УІНП видав першу частину збірника «Майдан від першої особи. Регіональний вимір».

Про це йдеться у повідомленні на сайті Українського інституту національної пам’яті.

Зібрання Майдану перед Запорізькою ОДА 26 січня 2014 р. Фото: А. Рибальченка

Збірник складається зі спогадів учасників та свідків революційних подій, що відбувалися в регіонах України взимку 2013-2014 років. Спогади були зібрані істориками, студентами, громадськими активістами і вони відображають суб’єктивний досвід пережиття подій Майдану людьми різних середовищ.

Після двох місяців мирного протесту, на який вийшли мільйони громадян у столиці й багатьох інших містах України, та відсутності адекватної реакції влади на цей протест, у січні 2014 року протистояння переросло у радикальну фазу. 

 

16 січня Верховна Рада з порушеннями прийняла закони, названі "диктаторськими", згідно з якими за участь в акціях протесту передбачалася кримінальна відповідальність.

22 січня загинуло троє майданівців: Юрій Вербицький, Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Вперше в історії незалежної України для придушення громадського спротиву вдалися до вбивства протестувальників.

Реакція суспільства була вибуховою. Щоб продемонструвати категоричну незгоду з діями влади, в багатьох містах відбулися захоплення приміщень держадміністрацій, місцевих рад, управлінь МВС та СБУ.

На думку багатьох оповідачів, ці захоплення відіграли важливу роль у делегітимації тодішньої влади, пришвидшили її падіння і, врешті, продемонстрували, що революційною є не лише столиця, а й регіони.

Прочитати уривок зі збірника "Майдан від першої особи. Регіональний вимір" про те, як розгорталися події навколо захоплення Запорізької ОДА 26 січня 2014 року можна на сайті УІНП.

Повністю розділ зі спогадами про події Майдану в Запорізькій області та весь збірник можна завантажити за посиланням.

Нагадуємо, що у листопаді 2017 року у Києві презентували книгу спогадів про Революцію Гідності, яка включає спогади від Автономної Республіки Крим до Луганської області.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.