Парламент посилить відповідальність за пошкодження пам'яток культури. Особливо для чиновників

Для чиновників, які довели об'єкт культурної спадщини до знищення або його пошкодження, пропонується ввести кримінальну відповідальність.

Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроект про вдосконалення системи охорони культурної спадщини. Законопроект №8202 за основу схвалили 228 народних депутатів, передає "Дзеркало тижня".

Законопроект визначає порядок вручення попередження у зв'язку з загрозою пошкодження або знищення об'єкта культурної спадщини внаслідок дій власника відповідного пам'ятника або стосовно щойно виявленого об'єкта культурної спадщини.

Ухваленням даного законопроект народні депутати мають намір збільшити фінансові санкції за нанесення шкоди об'єктам культурної спадщини.

Орган з охорони культурної спадщини буде застосовувати фінансові санкції не тільки за незаконні роботи, які можуть завдати шкоди пам'ятці, але й за будь-які роботи, які проводяться без дозволу на об'єкті культурної спадщини чи його території. За такі дії передбачено штраф від 5 тис. до 15 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (цей мінімум становить 17 грн).

Крім того, пропонується ввести фінансову відповідальність за порушення режиму історико-культурного заповідника (від 1 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за не передачу знайдених під час археологічних розкопок предметів, пов'язаних з об'єктами культурної спадщини, на зберігання в музей (від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Пропонується також застосовувати фінансові санкції за розміщення зовнішньої реклами, вивісок, інформаційних табличок на об'єктах культурної спадщини та на їхню територію в розмірі від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідні фінансові санкції законодавці також пропонують закріпити в Кодексі України про адміністративні правопорушення.

Разом із тим, закон пропонує внести кримінальну відповідальність для посадових осіб, які з використанням службового становища довели об'єкт культурної спадщини до знищення або його пошкодження, а також за умисне незаконне знищення об'єкта культурної спадщини місцевого значення.

За такі діяння пропонують карати позбавленням волі від 3 до 8 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років, або без такого, а також з конфіскацією відповідного об'єкта культурної спадщини.

Як повідомлялося, сьогодні Рада ухвалила спеціальний закон, який охоронятиме пам'ятки ЮНЕСКО в Україні.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.