У Росії дізналися про таємний наказ, спрямований на знищення даних про репресованих

У Росії на підставі засекреченого наказу від 2014 року знищують архівні відомості про репресованих громадян СРСР.

Про це розповів директор Музею історії ГУЛАГу (Москва) Роман Романов у листі на ім’я радника президента РФ і голові Ради з прав людини при Президентові РФ (рос. СПЧ) Михайла Федотова, передає "Медуза" з посиланням на "Коммерсант".

Ідеться про знищення облікових карток, які складалися на в’язнів концтаборів, що виходили з ув’язнення. Картки містиили дані про людину та її перебування в системі таборів.

Про існування наказу "Про затвердження настанови з ведення та використанння централізованих оперативно-довідкових, криміналістичних і розшукових обліків, які формуються на базі органів внутрішніх справ РФ" від 12 лютого 2014 року під грифом "для службового користування" дізнався один із дослідників Сергій Прудовський в Управлінні МВС РФ по Магаданській області.

Зокрема, в наказі йдеться про те, що картки слід знищувати по досягненню засудженим віку 80 років. Наказ підписаний МВС, Мін’юстом, МНС, Міноборони, ФСБ, Федеральною службою з контролю за обігом наркотиків, Федеральною митною службою, Федеральною слжубою охорони, Службою зовнішньої розвдіки, Генпрокуратуро та Державною фельд’єгерською службою.

"Кримінальні справи громадян зберігаються або у ФСБ, або в держархівах. Але всі вони закінчуються датою засудження і відомостями про вирок: розстріл або табір. З розстрілом зрозуміло. А інформація, куди відправили засудженого до таборів, чи вижив він, чи переводився з одного табору в інший, міститься лише в облікових кратках, які зберігаються в МВС. І ця інформація після знищення картки приречена на забуття", — пояснив Прудовський.

Голова СПЧ Федотов пообіцяв розібратися в проблемі знищення архівних відомостей. "Це принципово важливо, оскільки це засіб протидії фальсифікації історії. Коли є документ, його фальсифікувати практично неможливо. А коли документа немає, можна вигадати все, що завгодно", — заявив він "Коммерсанту".

Нагадаємо, Апеляційний суд Київської області реабілітував проуенерівського повстанського отамана Федора Артеменка ("Орлика") та його соратників.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.