Спецпроект

У Сеймі Польщі закликали звільнити Люблінського воєводу за тиск на Купріяновича

У Сеймі Польщі закликали главу уряду Матеуша Моравецького звільнити воєводу Люблінського воєводства Пшемислава Чарнека з посади за безпідставне переслідування голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича.

Про це йдеться в листі депутатів польської опозиційної партії "Сучасна" (Nowoczesna) Адама Шлапка і Моніки Роса на адресу прем'єра, яке є в розпорядженні Укрінформу.

"У зв'язку з останніми виступами і діями люблінського воєводи Пшемислава Чарнека, звертаємося до вас про втручання і звільнення воєводи із займаної ним посади",- йдеться в листі депутатів.

Вони нагадують, що Чарнек подав на Купріяновича до прокуратури про можливість скоєння злочину у зв'язку з виступом голови Українського товариства під час урочистостей в Сагрині 8 липня.

Слова Купріяновича про те, що польське підпілля вбило жителів села лише за те, що вони говорили українською мовою і були православного віросповідання, Чарнек вважає провокативними й антипольськими, а українців, які приїхали вшанувати жертви сагринської трагедії, - націоналістами.

Депутати зазначають у листі, що за свідченнями істориків Інституту національної пам’яті Республіки Польща, в результаті дій польського підпілля у Сагрині і поблизу села загинуло 606 осіб, чиї імена й прізвища добре відомі. Серед них жертвами стали 227 жінок та 151 дитина.

Загалом, у ці кілька днів, з 9 по 11 березня 1944 року, польським підпілля було знищено 11 українських поселень, де загинуло не менше 1228 українців. Згодом, з 19 по 22 березня було знищено ще 21 поселення, де проживали українці.

Польські законодавці назвали неприпустимим те, що представник глави уряду в регіоні висловлювався щодо жалобних урочистостей за участю президента іншої країни "агресивно і без поваги". Вони також висловили обурення з приводу того, що представник центральної влади на місці намагається позбавити національну меншину права зберігати національну пам’ять.

У листі вони запитують, чи це є офіційною позицією уряду й офіційною лінією закордонної політики Польщі.

Депутати наголошують, що виклик Купріяновича на допит до прокуратури викликає антиукраїнські емоції серед поляків і є елементом залякування української меншини.

Вони зазначають, що Купріянович під час свого виступу спирався на історичні факти, а те, що окремі фрагменти його промови не сподобалися Чарнеку, жодним чином не виправдовує дій воєводи.

Вони також звернули увагу, що наслідком виступу Купріяновича у Сагрині стало його відкликання з Комітету охорони пам'яті боротьби і мучеництва при люблінському відділенні Інституту нацоінальної пам'яті.

"Звертаємося з проханням про втручання і початок діалогу з представниками української меншини, метою якого є відновлення хороших відносин і довіри між польською державою і українською меншиною",- йдеться в листі депутатів на адресу польського прем’єра.

Нагадаємо, голову Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича наприкінці вересня допитали в прокуратурі міста Замостя у слідстві щодо його висловлювань у Сагрині під час урочистостей з вшанування убитих польським підпіллям українців - жителів цього села в березні 1944 року.

У прокуратурі повідомили агентству Укрінформ, що  чергових допитів Купріяновича поки що не планується.

14 серпня 2018 року Окружна прокуратура у місті Замостя Люблінського воєводства розпочала розслідування щодо висловлювань голови Українського товариства Григорія Купріяновича під час пам'ятних заходів 8 липня у Сагрині на вшанування українців, убитих польським збройним підпіллям у 1944 році.

9 липня Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек подав заяву у прокуратуру на доктора Григорія Купріяновича у справі слів, які той сказав під час пам’ятних заходів 8 липня. У цей день на цвинтарі у Сагрині вшанували пам’ять українців, які загинули від рук польських "селянських батальйонів" та підрозділів Армії Крайової у 1944 році.

Під час урочистостей українець сказав зокрема: "Вони (українці – І.П.) померли від рук інших громадян Річ Посполитої, оскільки говорили іншою, ніж більшість, мовою та були іншого віросповідання. Цей злочин проти людства вчинили члени польського народу, партизани АК − солдати польського підпілля".

За словами Люблінського воєводи, думки, які Г. Купріянович висловлював протягом останніх років, та його доповідь від 8 липня, однозначно є порушенням закону. Воєвода впевнений, що українець не лише "зневажив польський народ", а й порушив закон про Інститут національної пам’яті Польщі, що вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".

На захист українського діяча став зокрема депутат Сейму РП Міхал Камінський, який надіслав інтерпеляцію (звернення) до прем’єр-міністра Польщі.

Читайте також:

Порошенка викликатимуть на допит у польську прокуратуру?

Люблінський воєвода хоче заявити в прокуратуру на організатора вшанувань у Сагрині. ФОТО, ВІДЕО

Українське посольство у Варшаві: Вшанування у Сагрині під українськими прапорами не є провокацією

Люблінського воєводу звинуватили в шовінізмі за антиукраїнські вислови

Клімкін жорстко відреагував на інсинуації люблінського воєводи

IPN Польщі розслідуватиме слова Купріяновича у Сагрині

Інститут українознавства став на захист Григорія Купріяновича. ЗАЯВА

Будівлю ІПН Польщі обмалювали гаслами на підтримку Купріяновича. ФОТО

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.