Спецпроект

У Сеймі Польщі закликали звільнити Люблінського воєводу за тиск на Купріяновича

У Сеймі Польщі закликали главу уряду Матеуша Моравецького звільнити воєводу Люблінського воєводства Пшемислава Чарнека з посади за безпідставне переслідування голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича.

Про це йдеться в листі депутатів польської опозиційної партії "Сучасна" (Nowoczesna) Адама Шлапка і Моніки Роса на адресу прем'єра, яке є в розпорядженні Укрінформу.

"У зв'язку з останніми виступами і діями люблінського воєводи Пшемислава Чарнека, звертаємося до вас про втручання і звільнення воєводи із займаної ним посади",- йдеться в листі депутатів.

Вони нагадують, що Чарнек подав на Купріяновича до прокуратури про можливість скоєння злочину у зв'язку з виступом голови Українського товариства під час урочистостей в Сагрині 8 липня.

Слова Купріяновича про те, що польське підпілля вбило жителів села лише за те, що вони говорили українською мовою і були православного віросповідання, Чарнек вважає провокативними й антипольськими, а українців, які приїхали вшанувати жертви сагринської трагедії, - націоналістами.

Депутати зазначають у листі, що за свідченнями істориків Інституту національної пам’яті Республіки Польща, в результаті дій польського підпілля у Сагрині і поблизу села загинуло 606 осіб, чиї імена й прізвища добре відомі. Серед них жертвами стали 227 жінок та 151 дитина.

Загалом, у ці кілька днів, з 9 по 11 березня 1944 року, польським підпілля було знищено 11 українських поселень, де загинуло не менше 1228 українців. Згодом, з 19 по 22 березня було знищено ще 21 поселення, де проживали українці.

Польські законодавці назвали неприпустимим те, що представник глави уряду в регіоні висловлювався щодо жалобних урочистостей за участю президента іншої країни "агресивно і без поваги". Вони також висловили обурення з приводу того, що представник центральної влади на місці намагається позбавити національну меншину права зберігати національну пам’ять.

У листі вони запитують, чи це є офіційною позицією уряду й офіційною лінією закордонної політики Польщі.

Депутати наголошують, що виклик Купріяновича на допит до прокуратури викликає антиукраїнські емоції серед поляків і є елементом залякування української меншини.

Вони зазначають, що Купріянович під час свого виступу спирався на історичні факти, а те, що окремі фрагменти його промови не сподобалися Чарнеку, жодним чином не виправдовує дій воєводи.

Вони також звернули увагу, що наслідком виступу Купріяновича у Сагрині стало його відкликання з Комітету охорони пам'яті боротьби і мучеництва при люблінському відділенні Інституту нацоінальної пам'яті.

"Звертаємося з проханням про втручання і початок діалогу з представниками української меншини, метою якого є відновлення хороших відносин і довіри між польською державою і українською меншиною",- йдеться в листі депутатів на адресу польського прем’єра.

Нагадаємо, голову Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича наприкінці вересня допитали в прокуратурі міста Замостя у слідстві щодо його висловлювань у Сагрині під час урочистостей з вшанування убитих польським підпіллям українців - жителів цього села в березні 1944 року.

У прокуратурі повідомили агентству Укрінформ, що  чергових допитів Купріяновича поки що не планується.

14 серпня 2018 року Окружна прокуратура у місті Замостя Люблінського воєводства розпочала розслідування щодо висловлювань голови Українського товариства Григорія Купріяновича під час пам'ятних заходів 8 липня у Сагрині на вшанування українців, убитих польським збройним підпіллям у 1944 році.

9 липня Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек подав заяву у прокуратуру на доктора Григорія Купріяновича у справі слів, які той сказав під час пам’ятних заходів 8 липня. У цей день на цвинтарі у Сагрині вшанували пам’ять українців, які загинули від рук польських "селянських батальйонів" та підрозділів Армії Крайової у 1944 році.

Під час урочистостей українець сказав зокрема: "Вони (українці – І.П.) померли від рук інших громадян Річ Посполитої, оскільки говорили іншою, ніж більшість, мовою та були іншого віросповідання. Цей злочин проти людства вчинили члени польського народу, партизани АК − солдати польського підпілля".

За словами Люблінського воєводи, думки, які Г. Купріянович висловлював протягом останніх років, та його доповідь від 8 липня, однозначно є порушенням закону. Воєвода впевнений, що українець не лише "зневажив польський народ", а й порушив закон про Інститут національної пам’яті Польщі, що вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".

На захист українського діяча став зокрема депутат Сейму РП Міхал Камінський, який надіслав інтерпеляцію (звернення) до прем’єр-міністра Польщі.

Читайте також:

Порошенка викликатимуть на допит у польську прокуратуру?

Люблінський воєвода хоче заявити в прокуратуру на організатора вшанувань у Сагрині. ФОТО, ВІДЕО

Українське посольство у Варшаві: Вшанування у Сагрині під українськими прапорами не є провокацією

Люблінського воєводу звинуватили в шовінізмі за антиукраїнські вислови

Клімкін жорстко відреагував на інсинуації люблінського воєводи

IPN Польщі розслідуватиме слова Купріяновича у Сагрині

Інститут українознавства став на захист Григорія Купріяновича. ЗАЯВА

Будівлю ІПН Польщі обмалювали гаслами на підтримку Купріяновича. ФОТО

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.