Науковці запитали Патона, чи НАНУ підтримує позицію Петра Толочка

Члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій звернулися до президента Національної академії наук Укранїни Бориса Патона з проханням прокоментувати проросійський виступ академіка Петра Толочка.

У листі, оприлюдненому 29 січня на сайті "Збруч", ідеться про виступ Толочка на відкритті ХХІІ Всесвітнього російського народного собору 1 листопада 2018 року в Державному Кремлівському палаці в Москві за присутності президента Росії Володимира Путіна та Патріарха Московського Кирила.

"Вельмишановний Борисе Євгеновичу!

Наукова громадськість України стурбована ситуацією, що склалась у зв’язку з  виступом академіка НАН України П.П. Толочка на ХХІІ "Всесвітньому руському народному соборі" в Москві в листопаді 2018 р.

Основні тези цього виступу висвітлюють в пресі, тому не будемо їх тут повторювати. Однак справа не лише в тому, що виступ академіка Толочка містив низку контраверсійних тверджень. Для наукової спільноти (як України, так і світу) академік Толочко – не лише вчений-історик, а і член Президії НАН України, радник Президента НАН України, почесний директор одного із академічних інститутів.

Тому цілком природно виникає  запитання, в якій мірі тези його виступу відповідають позиції Президії НАН України. Наскільки нам відомо, з таким запитанням до Президії НАНУ звертались як окремі вчені, так і організації науковців. Однак дотепер відповіддю є мовчанка.

Вважаємо, що ігнорування цього питання не мало б тривати надто довго (а з часу запитань у пресі вже минуло декілька  місяців). Бо відсутність відповіді також сприймається громадськістю як відповідь".

З повагою,

Члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій                                                                                  

Юрій Головач, Олег Стасик, Олександр Климчук, Ігор Анісімов, Ганна Стовпченко, Роман Черніга, Сергій Оковитий, Юрій Ізотов, Павло Прокопович, Нана Войтенко, Тамара Гундорова, Олексій Колежук, Анатолій Білоус, Яків Дідух, Лонгін Лисецький,  Алла Ємець, Юрій Слюсаренко.

Нагадаємо, у своєму виступі почесний директор Інституту археології НАН України доктор історичних наук, професор Петро Толочко заявив: "я вважаю себе часткою Русского міра. Русскій мір починався не з Московського царства. Він народжувався на берегах Дніпра, на давній Київській Русі…Не знаю, що нам робити в Брюсселі або Вашингтоні, я там чужий, але я свій у Москві й Петербурзі, і таких в Україні мільйони".

Повний текст промови академіка дивіться в публікації "Історичної правди".

ДОВІДКА:

Науковий комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій утворений рішенням уряду від 5 квітня 2017 року. 

Він готує пропозиції щодо формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, розвитку наукової та науково-технічної сфери, пріоритетів такого розвитку та заходів з їхньої реалізації, інтеграції української науки в світовий науковий та європейський дослідницький простори з урахуванням національних інтересів.

Натан Вершубський: адвокат Віктор Медведчук підставив мене у 1985-му

Інтерв‎'‎ю з Натаном (Носоном) Вершубським, одним з останніх в'язнів совісті в СРСР, якого засудили за «крадіжку» книг з синагоги на Подолі

Історія між травами забуття: могила богданівців на Замковій

Могила на Замковій урочисто розпочала довгий шерег могил Української революції (могили «крутян», могила козаків, розстріляних чекістами під Базаром, відомі і невідомі могили повстанців). Проте тоді всім, як і на Майдані у січні-лютому 2014-го, хотілося вірити, що ті перші жертви будуть і останніми. Тому і прийшов на цей похорон увесь український Київ…

Світлана Алексієвич: "Народ не рефлексує - ані про війну, ані про ҐУЛАҐ"

Розмова про "бандерівське" молоко, її земляків, "червону людину" і... Путіна. "Відчуття трагічні: щось насувається, і протистояти ми не в змозі".

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.