Конкурс НБУ на найкращу пам'ятну монету проведуть за новими правилами

1 лютого стартує перший етап конкурсу "Краща монета року України", який проводитиметься серед пам’ятних монет, що ввійшли в обіг у 2018 році.

Про це повідомляє Укрінформ  із посиланням на прес-службу Національного банку України

"Цьогоріч Національний банк уперше з часів існування конкурсу змінив правила його проведення. Відтепер визначатимуться по три монети, які наберуть найбільшу кількість голосів у двох номінаціях (раніше – у трьох): "Краща монета року" – оцінюється, наскільки монета стала подією року з урахуванням обраної теми, художнього рівня виконання, дизайну, пластичного (скульптурного) втілення, використаної технології та "Краще розкриття теми" – оцінюється загальна концепція монети, її оригінальність, художнє рішення та вдале розкриття теми, присвяченої особистості, події, інституції тощо", – йдеться у повідомленні.

У Нацбанку зазначають, що такі зміни у правилах конкурсу допоможуть точніше визначити найцікавішу і найпопулярнішу тематику серед споживачів, а також привернути увагу широкого загалу до мистецтва пластики, державотворчих ідей та цілей.

За право стати автором кращих монет змагатимуться автори дизайну пам'ятних монет Любов Андрощук, Володимир Дем’яненко, Святослав Іваненко, Микола Кочубей, Марина Куц, Наталія Фандікова та група художників "АртТріум" (Володимир Таран, Олександр та Сергій Харуки).

Конкурс проходитиме у два етапи. Монету одного найменування можна зазначати лише в одній номінації.

Як відомо, конкурс, що вже став традиційним в Україні, започаткували у 2005 році. За результатами минулорічного конкурсу "Краща монета року України", у якому взяли участь монети, введені в обіг у 2017 році, перемогли такі монети: у номінації "Краща монета року" – "Колесо життя", у номінації "Унікальне ідейне рішення" перемогу розділили "Колесо життя" та "До 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років". У номінації "Найкраще художнє рішення" переміг "Косівський розпис".

Як повідомлялося, у словацькому барі в Кошице знайшли срібні монети XV—XVII століття з 15 держав Європи.

Історія між травами забуття: могила богданівців на Замковій

Могила на Замковій урочисто розпочала довгий шерег могил Української революції (могили «крутян», могила козаків, розстріляних чекістами під Базаром, відомі і невідомі могили повстанців). Проте тоді всім, як і на Майдані у січні-лютому 2014-го, хотілося вірити, що ті перші жертви будуть і останніми. Тому і прийшов на цей похорон увесь український Київ…

Світлана Алексієвич: "Народ не рефлексує - ані про війну, ані про ҐУЛАҐ"

Розмова про "бандерівське" молоко, її земляків, "червону людину" і... Путіна. "Відчуття трагічні: щось насувається, і протистояти ми не в змозі".

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»