Поліція Харкова провела обшуки у справі повалення бюста Георгію Жукову

Активіст і громадський журналіст Валентин Бистриченко повідомив, що 13 червня поліцейські провели обшуки у двох харківських активістів у справі повалення погруддя маршалу Жукову 2 червня.

Інформацію та відео-трансляції Бистриченка з квартир двох людей, В’ячеслава Дуди та Максима Зінченк опубілкувало Радіо «Свобода».

«Сьогодні в нас якісь системні й масові обшуки в проукраїнських активістів у місті Харкові. Першим був Дуда В’ячеслав, другим – Зінченко Максим. Їх, виходить, обшукують з приводу знесення пам’ятника Жуукову. І ми намагаємося зрозуміти, чому це відбувається», – стверджує Бистриченко.

На попередній трансляції Бистриченко зазначив, що Дуді стало погано, йому викликали «швидку».

Один із представників правоохоронців, який представився слідчим, однак не назвав свого прізвища, сказав Бистриченкові під час прямої трансляції, що візит поліцейських має на меті обшуки у зв’язку з поваленням пам’ятника.

При цьому, за словами активіста, один із чоловіків – Максим Зінченко – не був присутній на місці подій в день, коли знесли пам’ятник Жукову.

Прес-служба Головного управління Нацоінальної поліції в Харківській області на своєму сайті наголосила, що слідчі дії проводилися відповідно до рішення суду в рамках кримінальних проваджень.

Провадження розпочаті за фактами завдання травм (хімічні опіки очей) трьом працівникам поліції під час подій 2 червня на проспекті Григоренка в Харкові.

Нагадуємо, що 2 червня група активістів, які пікетували з'їзд партії «Довіряй справам», влаштували «коридор ганьби» для учасників з'їзду, а також знесли бюст Жукову, який перебував у декількох сотнях метрів від місця проведення партз'їзду.

Міський голова Харкова Геннадій Кернес заявив, що пам'ятник буде відновлений найближчим часом за рахунок коштів благодійного фонду народного депутата Віталія Хомутинника «Відродження».

Національна поліція через повалення погруддя маршала Радянського Союзу порушила кримінальне провадження.

Президент України Володимир Зеленський закликав владу Харкова з'ясувати правову колізію у питанні Жукова, провести громадські обговорення і прийняти найбільш прийнятне рішення для всіх сторін.

Міністерство культури України зазначило, що пам'ятник Жукову є пам'яткою історії місцевого значення «до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України».

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.