Медведчука не можна називати агентом КДБ. Так ухвалив суд

Солом'янський районний суд Києва ухвалив рішення зобов'язати видання "Україна молода" спростувати твердження, що політик Віктор Медведчук був агентом КДБ, яке газета опубілкувала на своїх сторінках.

Кум російського президента і один з лідерів партії "Опозиційна платформа – За життя" Віктор Медведчук виграв суд у видання "Україна молода". Про це повідомляє "Главком" із посиланням на рішення Солом`янського районного суду Києва від 24 червня.

Позов на газету політик подав у кінці 2018 року через публікацію "Хрестовий похід Кремля: Як Московія привласнила православ’я Київської Русі та чому не хоче його втрачати»".

Автор статті Григорій Омельченко, генерал-лейтенант СБУ і Герой України, вжив у тексті формулювання "Віктор Медведчук (агент КДБ під псевдонімом «Соколовський»)". Позивач заявив, що це недостовірна інформація, яка має бути спростована.

Віктор Медведчук
Віктор Медведчук
Главком

На думку Медведчука, оскільки тоталітарний режим та діяльність органів державної безпеки СРСР були законом визнані злочинними, висловлювання про його нібито співробітництво з КДБ в сучасній Україні сприймається негативно та свідчить про нібито здійснення ним морально та законодавчо засуджуваної діяльності.

Доказами в суді були два листи Галузевого державного архіву Служби безпеки України від 12 лютого і 28 березня 2019 року, отримані представником позивача. У них стверджувалося, що будь-яких документів про співпрацю Віктора Медведчука з органами державної безпеки СРСР та УРСР не виявлено.

Оскільки відповідачі (Омельченко і "Україна молода") не довели, що поширена інформація є достовірною, суд дійшов висновку, що вони поширили неправдиву інформацію про Медведчука. Цю інформацію, на думку суду, автор мав змогу перевірити, тому що це не оціночне судження, а стверджування об`єктивних чітко висловлених фактів.

На цій підставі позов  Віктора Медведчука до видання "Україна Молода" і Григорія Омельченка  про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації було задоволено. Суд зобов’язав ЗМІ протягом семи днів з дня набрання рішення законної сили спростувати недостовірну інформацію.

Наразі рішення суду першої інстанції може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення.

Нагадаємо, Радіо Свобода виявило в ГДА СБУ матеріали, які свідчать, що, починаючи з 1978 року і аж до розпаду СРСР, ім’я Віктора Медведчука неодноразово згадувалося в оперативному листуванні кадебістів. Деякі з епізодів цього листування дають підстави припускати, що такий інтерес КДБ до цієї персони міг бути невипадковим.

Слід зауважити, що це вже не вперше кум Путіна судиться через публікації про нього.

Так, у 2013 році Медведчук подав до суду на письменницю Оксану Забужко через інтерв’ю, у якому авторка звинуватила його у причетності до провокацій проти учасників Євромайдану в Києві 30 листопада та 1 грудня.

Політик також судився із спікером парламенту Андрієм Парубієм. Причиною стало висловлювання тоді секретаря РНБО Парубія про причетність Медведчука до російського вторгнення. Після цього Медведчук подав в Печерський суд за образу "честі і гідності".

У грудні 2018 року кум президента РФ Путіна подав позов на народного депутата Ганну Гопко за образу "честі та гідності" через те, що Гопко назвала Медведчука "катом Василя Стуса".

Як повідомлялося, скандал за участі Віктора Медведчука розгорівся навколо фільму "Заборонений" (робоча назва – "Стус") протягом зйомок .

10 серпня 2018 року стало відомо, що в кінофільмі "Стус" не буде сцени суду над поетом Василем Стусом, де адвокатом дисидента був Віктор Медведчук.

Ця звістка збурила велику дискусію в соціальних мережах та ЗМІ. Член Ради Реанімаційного пакету реформ Віктор Таран навіть запропонував флешмоб із хештегом #фільмПроСтусаБезЦензури.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман доручив  очільникам Мінкульту та Держкіно "зробити все можливе", щоб історія Василя Стуса була подана "чесно, повністю і без перекручувань".

Урешті-решт, знімальна група повідомила, що планує дозняти епізод суду, в якому фігуруватиме й адвокат Віктор Медведчук, 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.