Сенат США одноголосно визнав геноцид вірмен, розізливши Туреччину

Сенат США 12 грудня одноголосно ухвалив історичну резолюцію, яка визнає геноцидом масові вбивства вірмен століття тому. Цей крок розлютив Туреччину і завдав удару по вже й так проблемним відносинам між Анкарою та Вашингтоном.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Reuters.

Останки жертв різанини у вірменському селі в долині Муш, 1915 рік
Останки жертв різанини у вірменському селі в долині Муш, 1915 рік
Фото: AFP

Туреччина засудила це рішення, яке ухвалили через місяць після офіційного візиту в Білий дім президента Туреччини Таїпа Ердогана, який користується особливим зв'язком з президентом Дональдом Трампом, на тлі завдань, що порушили відносини між двома союзниками по НАТО.

Трамп назвав свою зустріч 13 листопада з Ердоганом "чудовою", незважаючи на глибокі розбіжності, такі як закупівля Анкарою російських систем озброєння та розбіжність поглядів на політику щодо Сирії.

Палата представників під керівництвом демократів ухвалила цю резолюцію переважною більшістю в жовтні. Але після зустрічі Трампа з Ердоганом голосування в Сенаті неодноразово блокували сенатори-республіканці, однопартійці Трампа.

"Це вшанування пам'яті 1,5 мільйонів жертв першого геноциду 20 століття та сміливий крок у просуванні превентивного порядку денного. Ніколи знову", - заявив прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

У резолюції стверджується, що США визнають як геноцид вбивство 1,5 мільйона вірмен Османською імперією з 1915 по 1923 роки. Османська імперія була зосереджена в сучасній Туреччині.

Туреччина визнає, що багато вірмен, що мешкали в Османській імперії, загинули в сутичках з османськими силами під час Першої світової війни, але оскаржує цифри і заперечує, що вбивства організувались систематично і становили геноцид.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу назвав це рішення "політичним шоу", тоді як прессекретар президента Ібрагім Калін заявив, що Анкара рішуче засудила і відкинула цей захід. Резолюція не є зобов'язувальною.

Протягом десятиліть у Конгресі США затримувались заходи щодо визнання геноциду вірмен, що пояснювалося занепокоєнням щодо відносин з Туреччиною та інтенсивним лобіюванням Анкари.

Однак республіканські сенатори були розлючені придбанням Туреччиною С-400, які, за словами США, становлять загрозу для їхніх винищувачів F-35 і не можуть бути інтегровані до оборони НАТО.

Вони також почали карати Туреччину за її вторгнення 9 жовтня до Сирії. Комітет Сенату США підтримав законопроєкт у середу щодо запровадження санкцій проти Туреччини, що підштовхує Трампа до більш жорсткої лінії у цьому питанні, оскільки багато законодавців звинувачують Трампа в наданні зеленого світла Анкарі в її військовому наступі.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.