Зеленський поступився місцем на форумі в Єрусалимі жертвам Голокосту - реакція "Яд Вашем"

В ізраїльському меморіальному комплексі “Яд Вашем” розкритикували рішення президента України Володимира Зеленського поступитися місцем української делегації тим, хто вижив під час Голокосту.

Про це повідомляє "Новинарня" із посиланням на видання The Jerusalem Post.

 
ФОТО: ВВС

"Президенту України пояснили, що ті, хто вижив під час Голокосту й звернулися з проханням бути присутніми на форумі, отримали таку можливість.

Нам незрозуміле рішення президента, і ми шкодуємо, що він зробив такий крок на заході під назвою "Пам'ятаємо Голокост, боремося з антисемітизмом", – йдеться у заяві "Яд Вашем".

23 січня вранці президент Володимир Зеленський заявив, що прибув до Ізраїлю, але не піде на Всесвітній форум пам'яті Голокосту. Мовляв, "через величезний інтерес до Всесвітнього форуму пам'яті Голокосту обмежена кількість місць і важко потрапити багатьом з тих, хто пережив цю трагедію", тому українська делегація "вирішила передати місце цим мужнім, унікальним людям".

Всесвітній форум пам'яті Голокосту організували з нагоди 75-ї річниці визволення концтабору в Освенцімі.

Президент України вагався, чи їхати на форум, адже заздалегідь було відомо, що йому не нададуть слова.

Натомість було відомо, що промову матиме президент Росії Володимир Путін.

Нагадуємо, що Президент Польщі Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не матиме в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

На заходи в Ізраїль не поїхали і президенти Естонії та Литви, а Латвію представляв прем'єр-міністр.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.