Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2022» оголосив переможців

Серед переможців у номінації "Минувшина" книга історика і редактора was.media Едуарда Андрющенко «Архіви КҐБ. Невигадані історії»

Переможців Всеукраїнського рейтингу "Книжка року-2022" у семи номінаціях оприлюднила пресслужба конкурсу.

Всеукраїнський рейтинг "Книжка року" заснований 1999 року і щороку визначає найкращі книжки, видані українськими видавцями самостійно або у співпраці з іноземними партнерами.

Цьогоріч, через російсько-українську війну, участь у гран-прі брало 39 експертів замість 70. Загалом у рейтингу "Книжка року-2022" оцінювалися 458 видань.

Перемогли 18 видань у таких номінаціях: 

Номінація "Хрестоматія"

  • Художня класика: Вибраний Стефан Ґеорґе. У 2-х томах.
  • Хрестоматія / життєписи: "Агатангел Кримський – Іван Франко. Епістолярні діалоги" (1890–1904).
  • Літературознавство і критика: Григорій Костюк. Вибрані праці у 5 томах. Том 2: Літературознавство. Критика.

Номінація "Дитяче свято"

  • Книжки для малечі: Оксана Лущевська / Катя Степаніщева "Це тиха ніч, мій астронавте".
  • Література для молодших школярів: Віктор Гаркуша "Королевич і Залізний Вовк".
  • Література для школярів середніх класів: Ірина Тараненко "Книга-мандрівка. Незалежні".
  • Література для юнацтва: Анастасія Нікуліна, Олег Бакулін "Я іду шукати" та Юля Смаль "Вибухова історія людства".

Номінація "Красне письменство"

Сучасна українська проза / есеїстика / драматургія: Оксана Забужко "Найдовша подорож". 

Жанрова література: Володимир Лис "Вифлеєм" та Андрій Семʼянків "Танці з кістками".

Сучасна зарубіжна проза / есеїстика / драматургія: Стівен Кінг. "Біллі Саммерс", Ольга Токарчук "Момент ведмедя".
Поезія / афористика: Тарас Федюк "Кенотаф". 

Номінація "СОФІЯ"

Філософія / антропологія / психологія
 Тарас ЛЮТИЙ. Сковорода. Самовладання. – К.: Темпора, 632 с. (с)

Політологія / соціологія / культурологіяПолітологія / соціологія / культурологія
 Джованна БРОДЖІ. Культурний поліморфізм українського світу. – К.: Дух і Літера, 520 с. (п)

Номінація "Минувшина"

  • Едуард Андрющенко "Архіви КҐБ. Невигадані історії" видавництва "Віват"
  • Тамара Вронська "Непевний контин[г]ент: Депортації із Західної України 1944–1953, режимне повсякдення, повернення" друку "Дух і літера"
  • "Євген Чикаленко у спогадах, враженнях, оцінках своїх сучасників" видавництва "Темпора"

Номінація "Обрії"

  • Науково-популярна література: Рустам Гаджієв "Лінгвістика на карті світу. Непорозуміння, кримінал та інтриги в різних мовах"
  • Бізнес / економіка / успіх: Чалмерс Джонсон "Японське економічне диво. Як професійна влада та бізнес збудували провідну економіку світу" 
  • Публіцистика / сучасні мемуари: Еліот Гіґґінс "Ми – Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією"
  • Спеціальна й адаптаційна література / стиль життя: Майор Ганс фон Дах "Тотальний опір. У 2-х частинах" 

Номінація "Візитівка"

  • Малярство / фотографія / пластика: Мирослава Мудрак "Образний світ Георгія Нарбута і творення українського"
  • Архітектура / дизайн / театр / кіно / музика / спеціальні дослідження: Сергій Тримбас "Богдан Ступка. Метаморфози; Іван Миколайчук. Містерії долі"
  • Краєзнавча і туристична література / етнографія / історія повсякдення / дорожні нотатки: Юзеф Тішнер "Історія філософії по-гуцульськи" й Громовиця Бердник "Заповіт Мольфара"

Повні списки й результати — за посиланням.

 
Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.