IN MEMORIAM: у Києві загинула доценка кафедри Києво-Могилянської академії Тетяна Балабушевич

Під час пожежі у столиці у власній оселі загинула Тетяна Балабушевич – доценка кафедри Києво-Могилянської академії, дослідниця історії України та Європи.

У ДСНС повідомили, що внаслідок пожежі на 1 поверсі столичної 10-типовехівки на Петра Скоропадського, 33 загинула жінка. Згодом стало відомо що це Тетяна Балабушевич.

"З глибоким сумом змушений вам повідомити, що 10 вересня 2023 року на 78-му році життя трагічно загинула в пожежі Тетяна Аркадіївна Балабушевич, к.і.н., доцент, одна з батьків-засновників кафедри історії відродженої Києво-Могилянської академії. Це людина-епоха та викладачка, яка виховала та дала путівку у світ багатьом поколінням українських істориків в т.ч. і мені", - написав колишній студент Тетяни Балабушевич історик Ярослав Борщик.

У бібліотеці НАУКМА зберігається колекція Тетяни Балабушевич, яка налічує 773 примірники та 763 назв. Пані Тетяна досліджувала історію України та Європи, працювала над сисциклтематизацією довідкової та енопедичної літератури.

Чоловік науковиці професор НАУКМА Михайло Кірсенко перебуває у важкому стані в реанімації внаслідок сильного отруєння продуктами горіння. Причину загоряння правоохоронці встановлюють.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.