Спецпроект

22 пам’ятники Києва треба негайно ремонтувати

Минулого року грошей не надійшло взагалі, а в 2008-му профінансували лише 2 мільйона гривень. Загальний борг міста перед управлінням за три останні роки досяг 19,5 мільйонів гривень.

22 пам’ятники Києва потребують невідкладних ремонтно-реставраційних робіт.

Про це на засіданні комісії Київради з питань культури і туризму повідомив Сергій Новгородський, в.о. начальника ГУ охорони культурної спадщини, інформує "Київпрес".

Потрапив до переліку і монумент Незалежності, який стоїть у самому серці Києва. Ця колона висотою 42 метри з'явиласяся в столиці не так давно - у 2001 році, при реконструкції Майдана Незалежності. Автором проекту став Анатолій Кущ.

Наразі, стверджують експерти, у монументі є серйозні деформації. Необхідно терміново герметизувати шви на колоні, що постраждалі від дощу та снігу, а також провести гідроізоляцію верхньої частини монумента.

 

Також на ремонт чекають пам’ятник Богдану Хмельницькому, Печерські (Лядські) ворота, пам’ятники князю Володимиру, Лесі Українці, М.В. Гоголю та низка інших скульптур, які вже стали символами української столиці.

Інформуючи про стан фінансування управління у поточному році, посадовець із прикрістю відзначив: за 10 місяців із бюджету надійшло лише півтора мільйона гривень. Минулого року грошей не надійшло взагалі, а в 2008-му профінансували лише 2 мільйона гривень.

Загальний борг міста перед управлінням за три останні роки досяг 19,5 мільйонів гривень. Ба більше, саме управління за виконані реставраційні роботи вже заборгувало підрядникам майже півмільйона.

 

Що ж стосується коштів, які надходять за використання символіки міста Києва, то загалом цього року очікується надходження близько 24 мільйонів гривень. Голова комісії Олександр Бригинець нагадав: Київрадою було прийнято рішення, аби гроші від цього збору витрачалися безпосередньо на потреби пам’яток.

"Адже фактично, ці пам’ятки самі на себе заробляють, тому було б справедливо хоча б частину витратити на їх ремонт", – зазначив він. Проте, за словами Сергія Новгородського, від цього збору управлінню досі не надійшло жодної копійки.

 

 

Перелік пам’ятників, що потребують ремонтно-реставраційних робіт:

 

Пам’ятник Лесі Українці

Пам’ятник князю Володимиру

Пам’ятник Богдану Хмельницькому

Печерські (Лядські) ворота

Монумент Незалежності

Пам’ятник літературному персонажу Паніковському (паличка)

Скульптури «Леви» та «Зубр» (перед входом до зоопарку)

Пам’ятник Д.С. Коротченку

Пам’ятник О.С. Пушкіну

Пам’ятник Н.К. Крупській

Постать робітника та жіноча постать з голубами (станція м. «Дніпро»)

Монумент на честь возз’єднання України з Росією (арка)

Пам’ятник комсомольцям 1920-х років (парк Нивки)

Пам’ятник морякам героїчної Дніпровської флотилії, що загинули під час оборони та визволення Києва під час Великої Вітчизняної війни

Пам’ятник М.Ф. Ватутіну

Пам’ятник М.О. Щорсу

Пам’ятник Магдебурзькому праву

Пам’ятник чекістам, що загинули за Владу Рад

Пам’ятник В.П. Чкалову

Пам’ятник М.В. Гоголю 

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці