Спецпроект

22 пам’ятники Києва треба негайно ремонтувати

Минулого року грошей не надійшло взагалі, а в 2008-му профінансували лише 2 мільйона гривень. Загальний борг міста перед управлінням за три останні роки досяг 19,5 мільйонів гривень.

22 пам’ятники Києва потребують невідкладних ремонтно-реставраційних робіт.

Про це на засіданні комісії Київради з питань культури і туризму повідомив Сергій Новгородський, в.о. начальника ГУ охорони культурної спадщини, інформує "Київпрес".

Потрапив до переліку і монумент Незалежності, який стоїть у самому серці Києва. Ця колона висотою 42 метри з'явиласяся в столиці не так давно - у 2001 році, при реконструкції Майдана Незалежності. Автором проекту став Анатолій Кущ.

Наразі, стверджують експерти, у монументі є серйозні деформації. Необхідно терміново герметизувати шви на колоні, що постраждалі від дощу та снігу, а також провести гідроізоляцію верхньої частини монумента.

 

Також на ремонт чекають пам’ятник Богдану Хмельницькому, Печерські (Лядські) ворота, пам’ятники князю Володимиру, Лесі Українці, М.В. Гоголю та низка інших скульптур, які вже стали символами української столиці.

Інформуючи про стан фінансування управління у поточному році, посадовець із прикрістю відзначив: за 10 місяців із бюджету надійшло лише півтора мільйона гривень. Минулого року грошей не надійшло взагалі, а в 2008-му профінансували лише 2 мільйона гривень.

Загальний борг міста перед управлінням за три останні роки досяг 19,5 мільйонів гривень. Ба більше, саме управління за виконані реставраційні роботи вже заборгувало підрядникам майже півмільйона.

 

Що ж стосується коштів, які надходять за використання символіки міста Києва, то загалом цього року очікується надходження близько 24 мільйонів гривень. Голова комісії Олександр Бригинець нагадав: Київрадою було прийнято рішення, аби гроші від цього збору витрачалися безпосередньо на потреби пам’яток.

"Адже фактично, ці пам’ятки самі на себе заробляють, тому було б справедливо хоча б частину витратити на їх ремонт", – зазначив він. Проте, за словами Сергія Новгородського, від цього збору управлінню досі не надійшло жодної копійки.

 

 

Перелік пам’ятників, що потребують ремонтно-реставраційних робіт:

 

Пам’ятник Лесі Українці

Пам’ятник князю Володимиру

Пам’ятник Богдану Хмельницькому

Печерські (Лядські) ворота

Монумент Незалежності

Пам’ятник літературному персонажу Паніковському (паличка)

Скульптури «Леви» та «Зубр» (перед входом до зоопарку)

Пам’ятник Д.С. Коротченку

Пам’ятник О.С. Пушкіну

Пам’ятник Н.К. Крупській

Постать робітника та жіноча постать з голубами (станція м. «Дніпро»)

Монумент на честь возз’єднання України з Росією (арка)

Пам’ятник комсомольцям 1920-х років (парк Нивки)

Пам’ятник морякам героїчної Дніпровської флотилії, що загинули під час оборони та визволення Києва під час Великої Вітчизняної війни

Пам’ятник М.Ф. Ватутіну

Пам’ятник М.О. Щорсу

Пам’ятник Магдебурзькому праву

Пам’ятник чекістам, що загинули за Владу Рад

Пам’ятник В.П. Чкалову

Пам’ятник М.В. Гоголю 

"Незрівнянний гарматник" Семен Лощенко

Він народився і виріс на окупованій тепер Луганщині, був наймолодшим бойовим комбригом Армії УНР. Його гармата під Крутами "наробила багато клопоту більшовикам". Нарешті є його фото, дата смерті і віднайдено могилу. Досі вважався зниклим у 1940-х роках, а помер у 1980-х.

Ті, що вижили. 37 портретів крутянців

Біографія крутянця: виключений із кадетського корпусу в Тифлісі за українофільство, учасник бою під Крутами, лицар Залізного хреста за Зимовий похід і бої, боронив Польщу від нацистів як офіцер полку люблінських уланів, учасник Армії крайової, загинув під час Варшавського постання…

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

КРУТИ. Народини нового українця

Крути – це перше зірвання лаштунків невільничої комедії, що відбувалася – в час революції! – на землях України, перше прозріння, що влада – то боротьба, а держава – то кров і залізо. Без Крут навіть такий акт, як акт 22 січня, був би документом без підпису. Бо такі акти мало "виголосити" – такі акти треба чинити.