Спецпроект

22 пам’ятники Києва треба негайно ремонтувати

Минулого року грошей не надійшло взагалі, а в 2008-му профінансували лише 2 мільйона гривень. Загальний борг міста перед управлінням за три останні роки досяг 19,5 мільйонів гривень.

22 пам’ятники Києва потребують невідкладних ремонтно-реставраційних робіт.

Про це на засіданні комісії Київради з питань культури і туризму повідомив Сергій Новгородський, в.о. начальника ГУ охорони культурної спадщини, інформує "Київпрес".

Потрапив до переліку і монумент Незалежності, який стоїть у самому серці Києва. Ця колона висотою 42 метри з'явиласяся в столиці не так давно - у 2001 році, при реконструкції Майдана Незалежності. Автором проекту став Анатолій Кущ.

Наразі, стверджують експерти, у монументі є серйозні деформації. Необхідно терміново герметизувати шви на колоні, що постраждалі від дощу та снігу, а також провести гідроізоляцію верхньої частини монумента.

 

Також на ремонт чекають пам’ятник Богдану Хмельницькому, Печерські (Лядські) ворота, пам’ятники князю Володимиру, Лесі Українці, М.В. Гоголю та низка інших скульптур, які вже стали символами української столиці.

Інформуючи про стан фінансування управління у поточному році, посадовець із прикрістю відзначив: за 10 місяців із бюджету надійшло лише півтора мільйона гривень. Минулого року грошей не надійшло взагалі, а в 2008-му профінансували лише 2 мільйона гривень.

Загальний борг міста перед управлінням за три останні роки досяг 19,5 мільйонів гривень. Ба більше, саме управління за виконані реставраційні роботи вже заборгувало підрядникам майже півмільйона.

 

Що ж стосується коштів, які надходять за використання символіки міста Києва, то загалом цього року очікується надходження близько 24 мільйонів гривень. Голова комісії Олександр Бригинець нагадав: Київрадою було прийнято рішення, аби гроші від цього збору витрачалися безпосередньо на потреби пам’яток.

"Адже фактично, ці пам’ятки самі на себе заробляють, тому було б справедливо хоча б частину витратити на їх ремонт", – зазначив він. Проте, за словами Сергія Новгородського, від цього збору управлінню досі не надійшло жодної копійки.

 

 

Перелік пам’ятників, що потребують ремонтно-реставраційних робіт:

 

Пам’ятник Лесі Українці

Пам’ятник князю Володимиру

Пам’ятник Богдану Хмельницькому

Печерські (Лядські) ворота

Монумент Незалежності

Пам’ятник літературному персонажу Паніковському (паличка)

Скульптури «Леви» та «Зубр» (перед входом до зоопарку)

Пам’ятник Д.С. Коротченку

Пам’ятник О.С. Пушкіну

Пам’ятник Н.К. Крупській

Постать робітника та жіноча постать з голубами (станція м. «Дніпро»)

Монумент на честь возз’єднання України з Росією (арка)

Пам’ятник комсомольцям 1920-х років (парк Нивки)

Пам’ятник морякам героїчної Дніпровської флотилії, що загинули під час оборони та визволення Києва під час Великої Вітчизняної війни

Пам’ятник М.Ф. Ватутіну

Пам’ятник М.О. Щорсу

Пам’ятник Магдебурзькому праву

Пам’ятник чекістам, що загинули за Владу Рад

Пам’ятник В.П. Чкалову

Пам’ятник М.В. Гоголю 

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.