Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ПЕРЕДАВ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ УРЯДУ

Інститут став не президентською, а урядовою структурою.

Президент Віктор Янукович ліквідував Український інститут національної пам'яті.

Про це йдеться в указі щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади від 9 грудня, розміщеному на офіційному сайті президента, повідомляє УП.

Іншим указом від 9 грудня Янукович створив Інститут національної пам'яті як науково-дослідну бюджетну установу при Кабміні.

Ліквідовані також Держкомітет з питань регуляторної політики та підприємництва та Держкомітет у справах національностей та релігій.

Крім того, ліквідовано Держкомітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Його функції покладено на Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки та Державну інспекцію техногенної безпеки.

Розформовано також Вищу атестаційну комісію, поклавши її функції на Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Проект указу президента про ліквідацію цих установ став відомий ще у вівторок.  

Учора заступник голови АП Ганна Герман назвала спекуляціями чутки про закриття УІНП .

"Інститут національної пам’яті отримає статус президентської структури. Щодо цього найближчим часом буде виданий відповідний указ Президента, - повідомила Герман. - Тому будь-які твердження про те, що Інститут національної пам’яті зникне, це є абсолютними спекуляціями".

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»