Спецпроект

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни - соцопитування

Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою "Рейтинг" (Україна) у грудні 2010 року, близько 46% українців жалкують про розпад Радянського Союзу.

У свою чергу, згідно з результатами дослідження, проведеного Левада-Центром (Росія) у листопаді 2010 року, росіяни більше - 56% - шкодують про розпад СРСР.

Не шкодують 36% українців і 30% росіян. Не змогли відповісти на питання 18% українців і 16% росіян.

У випадку як України, так і Росії, у відповідях простежується чітка вікова тенденція: чим молодші респонденти, тим менше вони жалкують про розпад СРСР. Так, в Україні шкодують за Радянським Союзом 19% молоді і 69% пенсіонерів, в Росії - 17 і 83% відповідно.

У той же час в Україні простежуються і інші демографічні особливості та закономірності. Отже, в регіональному аспекті жалкують про розпад СРСР більше всього на Донбасі (65%), Півдні (58%) і Сході (55%), а найменше - на Заході України (18%).

Ностальгію за СРСР відчувають більше жінки (49%), ніж чоловіки (42%); також більше жителі міст (48%), ніж сіл (40%); більше віруючі УПЦ МП (59%) і атеїсти (47%), ніж віруючі УПЦ КП (41%) і греко-католики (17%).

Крім того, чим вище рівень освіти респондентів, тим менше вони жалкують про розпад Радянського Союзу.

53% опитаних жителів Росії і 41% жителів України вважають, що розпаду Радянського Союзу можна було уникнути. У тому, що розпад держави був неминучий, упевнені 32% росіян і 34% українців.

Цікаво, що кількість респондентів, які не змогли відповісти на запитання в Україні (25%), майже вдвічі більше, ніж у Росії (15%). Такий результат може свідчити про менший рівень обговорення питання і різні підходи до історії в країнах.

Крім цього, близько половини українців у віці 18-29 років не змогли відповісти на запитання "Розпад Радянського Союзу був неминучий, чи його можна було уникнути?".

На запитання "Яку форму відносин між республіками колишнього Союзу ви б особисто підтримали?" найбільше росіян відповіли, що це має бути об'єднання кількох республік у більш тісні союзи. Тоді як серед опитаних українців найбільш популярна модель: незалежне існування усіх республік.

Отже, об'єднання кількох республік в більш тісні союзи підтримали 26% росіян і лише 18% українців.

Відновлення СРСР у його колишньому вигляді підтримали по 15% українців і росіян.

Більш тісне об'єднання усіх республік колишнього СРСР за типом Євросоюзу підтримали 19% росіян і 15% українців.

Збереження СНД в його нинішньому вигляді підтримали 17% росіян і лише 10% українців.

Незалежне існування усіх республік підтримали 27% українців і лише 13% росіян.

12% опитаних росіян і 15% українців не визначилися з відповіддю на поставлене питання.

Найбільше підтримали відновлення СРСР жителі Донбасу (25%) та Сходу України (26%); об'єднання кількох республік в більш тісні союзи - жителі Півдня (35%); більш тісне об'єднання усіх республік колишнього СРСР за типом Євросоюзу - жителі Півночі (21%) ; незалежне існування усіх республік - жителі Заходу (59%), Центру (31%), а також Півночі України (30%).

Згідно з дослідженням, проведеним в Україні, чим молодші респонденти і чим вище рівень їх освіти, тим більше вони підтримують незалежне існування усіх республік колишнього СРСР.

Реліз підготовлений на підставі результатів досліджень, проведених соціологічною групою "Рейтинг" (Україна) у грудні 2010 р. (опитано 2000 респондентів, похибка не перевищує 3%) і Левада-Центром (Росія) у листопаді 2010 р. (опитано 1593 респондентів, похибка не перевищує 3,4%).

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.