Спецпроект

Шкляр каже, що "Чорний Ворон" - не антиросійський роман

На засіданні Шевченківського комітету розгорілася суперечка щодо того, що роман Василя Шкляра про Холодноярську республіку 1920-их років - "про бандитів".

Про це автор роману "Чорний Ворон" повідомив в інтерв'ю "Україні Молодій".

"Мені не можна закидати якоїсь тенденційності, - сказав Василь Шкляр. Цей роман не антиросійський, він антизагарбницький - написаний чесно, з тих позицій, на основі документів. І у владі є прихильники, адже пані Ганна (Герман - ІП) мене привітала не просто як переможця, а як автора доброго роману, який вона високо цінує".

За словами Шкляра, на засіданні Шевченківського комітету, де вирішувалося, кому цього року дати Шевченківську премію, лунали закиди, що це роман про бандитів.

"І тоді наша примадона, Герой України Марія Стеф'юк прочитала вірш Тараса Шевченка "Холодний яр": "Брешеш, людоморе!/За святую правду-волю/Розбойник не стане", - повідомив автор "Чорного Ворона". - Гарно сказав Василь Герасим'юк: "Хто вважає цей роман антиросійським, підніміться нагору до Софійської площі, де знімають фільм "Біла гвардія" й кричать: "Бєй хохлов!".

За словами Шкляра, в нього вже є пропозиції щодо перекладу російською та іншими мовами: "Але зараз мене більше хвилює екранізація "Чорного Ворона", збір коштів на неї, думаю, що цей факт - присудження премії - мені допоможе у ставленні інвесторів. І, як ви знаєте, дер­жава виділила чималі гроші на кіно - 130 мільйонів, і я сподіваюся, що шанований твір усе-таки заслуговує на частку того бюджету".

Минулого тижня стало відомо, що Шевченківську премію цього року (9 березня) отримає роман Василя Шкляра "Залишенець" (друга назва - "Чорний Ворон"), присвячений боротьбі повстанців Холодного Яру проти військ Радянської Росії.

Уривок із "Чорного Ворона" читайте тут

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.