Спецпроект

Янукович "почистив" Інститут національної пам’яті

Президент Віктор Янукович звільнив Дмитра Вєдєнєєва з посади заступника голови Українського інституту національної пам'яті.

Відповідний указ розміщено на сайті президента.

Як сказано у документі, Вєдєнєєва звільнено "відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України".

Крім того, Янукович звільнив Олега Омельченка з посади заступника голови Українського інституту національної пам'яті так само "відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України".

Нагадаємо, що доктора історичних наук Вєдєнєєва було призначено заступником голови УІНП 2 листопада 2010 року. На "Історичній Правді" можна прочитати роботи Дмитра Валерійовича: про обставини загибелі ковпаківського комісара Руднєва і про смерть генерала Ватутіна після бою з підрозділом УПА.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.