Спецпроект

Софiю Київську не буде виключено зi списку ЮНЕСКО - Мінкульт

Собор Софiї Київської та пов'язанi з ним монастирськi споруди не будуть виключенi зi списку Світової спадщини ЮНЕСКО, заявив мiнiстр культури України Михайло Кулиняк.

Про це повідомляє "Інтерфакс" .

"Побоювання деяких наших дiячiв щодо загрози виключення українських об'єктiв зi Списку світової спадщини ЮНЕСКО - безпiдставнi. Можу запевнити, що собор Святої Софiї i пов'язанi з ним монастирськi споруди та Києво-Печерська Лавра не будуть виключенi зi списку ЮНЕСКО", - заявив мiнiстр на засiданнi громадської гуманiтарної ради пiд головуванням президента України Вiктора Януковича в четвер у Києвi, повiдомляється на сайтi українського уряду.  

"Це питання було врегульовано ще в листопадi 2010 року, пiсля приїзду до України монiторингової мiсiї ЮНЕСКО та офiцiйного вiзиту директора центру Світової спадщини Франческо Бандарiна", - додав М.Кулиняк.

Довідка "Історичної Правди": Україна у Світовій спадщині представлена п'ятьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.