Спецпроект

"Ганьби" у вигляді червоного прапора на Галичині не буде - депутат облради

Обласні ради західних областей України не будуть ухвалювати рішення про підйом на 9 травня червоного прапора Перемоги.

Про це Радіо Свобода повідомив голова фракції БЮТ в Івано-Франківській обласній раді Юрій Романюк.

"Не треба знову розділяти Україну на Західну і Східну по релігії, по мові, по Бандері, тепер по червоних прапорах! - наголосив Романюк.

За словами депутата, він звернувся з офіційним зверненням до голови обласної ради Олександра Сича з проханням "негайно скликати позачергову сесію обласної ради у випадку, якщо Верховна Рада ухвалить цей закон - щоб не допустити такої ганьби на території Галичини і Прикарпаття зокрема".

Нагадаємо, що у Верховній Раді групою депутатів на чолі з комуністом Петром Цибенком зареєстровано законопроект "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".

У проекті йдеться про те, що однією з форм ушанування розгрому фашистської Німеччини має стати "офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд із Державним прапором [України]".

Як виглядає Прапор Перемоги (ФОТО)

Рішення про підйом копій прапора Перемоги 9 травня на державних установах уже прийняли міські ради Одеси і Севастополя і обласна рада Житомирщини.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.