Спецпроект

Янукович підпише закон про червоні прапори, щойно його побачить

Президент Віктор Янукович підпише закон про використання червоного прапора під час святкових заходів до Дня Перемоги, щойно документ надійде йому на підпис.

Про це він заявив на прес-конференції у селі Циблі Київської області, повідомляє УНІАН.

Янукович повідомив, що цей закон ще не надійшов до адміністрації президента.

"Як тільки надійде, я його підпишу", - сказав президент.

Він висловив переконання, що прапор, який майорів на Рейхстазі у 1945 році, є символом Перемоги.

Також він підкреслив, що з цим прапором учасники Великої Вітчизняної війни йшли до Перемоги, тому, "він має використовуватись на свято разом із державним прапором".

Як відомо, 21 квітня Верховна Рада ухвалила закон, яким зобов'язала вивішувати разом із державним українським прапором червоний прапор на свято 9 травня.

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»