Спецпроект

Янукович засудив "сталінську репресивну машину"

Президент України Віктор Янукович закликає українців вшанувати пам'ять жертв політичних репресій 1930-40-их років.

Про це йдеться у переданому УНІАН зверненні глави держави до українського народу в День пам`яті жертв політичних репресій.

"Сьогодні Україна схиляє голову перед пам`яттю мільйонів людей, що стали жертвами тоталітарного режиму у 30-40 роки минулого століття", - підкреслив Янукович.

Президент констатував, що "сталінська репресивна машина винищувала всіх, хто намагався вільно думати, говорити, діяти, творити. Піддавалися неправедному суду, ув`язнювалися, катувалися, виселялися на чужину кращі представники суспільства. Жертвами репресій ставали інтелігенція і священики, робітники і селяни, чоловіки, жінки та діти".

Янукович закликав українців згадати у цей день всіх тих, хто був знищений каральною системою, - незалежно від їхніх поглядів, національності, віросповідання.

"Вважаю за необхідне продовжувати пошук і встановлення імен людей, чий прах покоїться у місцях захоронень жертв політичних репресій у різних куточках України. Повсякденну турботу держави мають відчувати громадяни, які пережили часи терору", - відзначив глава держави.

Президент висловив переконання, що "пам`ять про невинно убієнних не згасне ніколи, бо це потрібно не тільки близьким, рідним, це потрібно всім нам, живим".

"Пам`ять згуртовує нас, щоденно нагадує про цінність свободи та незалежності, додає нам сили та волі для зміцнення власної держави, утвердження демократії, вільного та гідного життя кожної людини", - йдеться у зверненні.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.