Спецпроект

На Дніпропетровщині перепоховали останки 67 радянських воїнів

В 70-ту річницю нападу Третього рейху на СРСР Криворізька філія історико-пошукової організації "Пошук-Дніпро" провела перепоховання 67 бійців Радянської армії, знайдених в результаті пошукових робіт в районі селища Базавлук.

Про це "Історичну Правду" повідомили пошуківці.

Знайдені останки належить солдатам, що загинули під час Нікопольсько-Криворізької наступально-визвольної операції Червоної Армії в період з жовтня 1943 до лютого 1944 року. На жаль, всі вони лишилися невпізнаними.

Бійці були знайдені на бойових позиціях - у стрілецьких щілинах, землянках, окопах.

Урочисте перепоховання відбулося з дотриманням військового ритуалу на меморіальному комплексі хутору Високий Софіївського району Дніпропетровської обл. Захід був організований керівництвом Софіївської рай адміністрації, районної ради та активістами ІПО "Пошук-Дніпро".

Нікопольсько-Криворізька наступально-визвольна операція Червоної Армії  проходила в період з жовтня 1943 року до лютого 1944 року. Особливо напружені бої відбувалися в Софіївському районi, де проходила основна оборонна лінія фашистів. На цій ділянці билися з ворогом підрозділи 3-го Українського фронту.

Бойове завдання підрозділів полягало у прориві ворожої оборони та штурмі міста Кривий Ріг з південно-західного напрямку. Під час запеклих боїв на вказаній території загинуло понад 40 000 бійців та командирів Червоної Армії.

Історико-пошукова організація "Пошук-Дніпро" займається вивченням історичної спадщини на території Дніпропетровської області, починаючи з 1981 року. Силами активістів організації були знайдені та перепоховані рештки понад 1200 бійців та командирів Червоної армії.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.