Спецпроект

Українські школярі створили виставку про кримських татар

У Бахчисарайському музеї "Ларішес" відкрилася виставка "Все ще повертаючись до Криму...". Її створили школярі з шести регіонів України, які вивчали права людини через історію кримськотатарського народу.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

Виставка вже пройшла у Львові, а в понеділок відкрилася у Кременчуці. "Депортація і повернення", "Повернення і сприйняття", "Повернення і політика", "Політика та історія", "Повернення і мова", "Повернення і культура" - шість текстів-досліджень і кілька десятків виразних, хоч інколи наївних фотографій - результат майже піврічної роботи учнівських команд із Сум, Червонограда, Перечина, Бахчисарая, Вінниці і Кременчука.
 
Керівник проекту Олена Грабовська розповіла, що таким чином - через новітню історію, зокрема, кримськотатарського народу - діти вивчали основи прав людини, принципи толерантності і взаємоповаги.

За її словами, ще автори проекту хотіли показати українцям "інший Крим" - не лише курортний регіон, але й землю зі своїми проблемами, які люди намагаються разом вирішувати.

Як відбувалася депортація кримських татар

Айдер Муждаба, директор Центру "Бахчисарайська стратегія", організував зустрічі школярів зі своїми співвітчизниками. Він каже, що хотів би, щоб якомога більше жителів материкової України дізналися і зрозуміли трагедію кримськотатарського народу: "Ці діти дізналися про історію і культуру кримськотатарського народу не з підручників, а безпосередньо спілкуючись із кримськими татарами".

За словами одного з авторів виставки - школярки Насті Колтунової, після Львова, Бахчисарая і Кременчука такі виставки пройдуть у Червонограді, Перечині і Вінниці.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.