Спецпроект

СТАРТУЄ ГРОМАДСЬКА АКЦІЯ ІЗ ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ГОЛОДОМОРУ

Продовжено роботу створеного торік Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

В рамках загальнонаціональної акції "Запали свічку пам'яті" мільйони українців запалять свічки у своїх вікнах. 26 листопада в Києві біля Національного меморіалу пам'яті жертв Голодоморів, усіх обласних центрах та 32 країнах світу пройдуть пам'ятні заходи.

На засіданні 22 вересня у стінах Києво-Могилянської академії було затверджено план  всеукраїнських заходів до Дня пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні 26 листопада 2011 року.

Особлива увага була звернута на підготовку 80 роковин геноциду у 2013 році.

Для вшанування на належному рівні 80-х роковин у кожному обласному центрі будуть створені обласні громадські комітети. Заплановано проведення кампанії з вимогами демонтажу пам'ятників тоталітаризму в Україні.

Очікується, що громада доб'ється присвоєння вулицям в українських містах імені відомого світового дослідника Голодомору Джеймса Мейса.

Громадський комітет ініціює встановлення пам'ятних знаків жертвам геноциду в тих населених пунктах України, де їх ще немає.

Українська громадськість спільно з діаспорою вимагатиме, щоб уряд України виконав свої зобов'язання і до 2013 року встановив пам'ятник жертвам Голодомору у Вашингтоні, місце на який влада Сполучені Штати Америки виділила у столиці своєї країни. 

Незважаючи на цензурування Міністерством освіти підручників історії, відомі українські науковці проведуть серію Уроків пам'яті для школярів і студентів, присвячених подіям 1932-1933 років.

До складу Громадського комітету увійшли:

Ольга Богомолець, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Володимир В'ятрович, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, Іван Драч, єпископ Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Василь Марочко, Дмитро Павличко, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Ігор Юхновський.

Громадянський комітет з ушанування пам'яті жертв Голодомору було створено в листопаді 2010 року.

Нагадуємо, що на "Історичній Правді" триває безстроковий проект з родинних спогадів читачів "Історія Голоду: розкажіть, як ваша сім'я пережила 1932-33 роки"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.