У Варшаві демонтували пам'ятник Червоній армії... (ФОТО)

...щоб перенести його на інший бік площі, оскільки він заважає будувати вихід з метро. Монумент, який у Польщі називають "Пам'ятником чотирьом сплячим", розібрали та обіцяють почистити і встановити заново. Російська блогосфера обурюється.

Про це повідомляє Польське радіо.

"Пам'ятник польсько-радянському збройному братерству буде перенесено на північну частину Віленської (Вільно, Вільня - старовинна назва Вільнюса - ІП) площі у зв'язку з будівництвом станції метро "Віленський вокзал", - сказав речник місцевого метробуду Міхал Вітчинський.

За словами будівельників, після демонтажу пам'ятник почистать, а потім установлять на іншому боці площі, на розі вулиці Кирила й Мефодія.

 

 За кілька місяців до перенесення невідомі облили монумент білою фарбою

Демонтаж триватиме близько місяця, а проводитимуть його спеціалісти з консервації пам'ятників: "Спершу знімемо фігури з п'єдесталу, літери й цифри, потім фігури під постаментом, потім розберемо фасад п'єдесталу і його бетонну основу".

 

За словами Вітчинського, фігури і плити буде почищено і консервовано спеціальними восками, які убезпечать метал і камінь від корозії і впливу зовнішнього середовища.

Пам'ятник "Братству по зброї" було відкрито восени 1945 року, навпроти урядової адміністрації, яка розмістилася в будинку колишньої дирекції Польської залізниці.

Те, що уряд розташувався у варшавському районі Прага, на правому березі Вісли, далеко від центру столиці, не дивує - адже після Варшавського повстання лівобережна частина міста була знесена з лиця землі.

Феномен Польської підпільної держави

Саме у Празі застряла Червона Армія в серпні 1944 року, поки Армія Крайова вела виснажливі бої один на один із нацистами. Зрештою Варшавське повстання було придушене, а місто знищене - Червона армія разом із союзним Військом Польським уступила в нього тільки в січні 1945 року.

Пам'ятник польсько-радянському братерству по зброї був першим пам'ятником, відкритим на теренах Польщі після Другої світової. Спершу фігури були виготовлені з гіпсу, потім у Німеччині відлили їх із бронзи.

Місцеві жителі називали монумент "Пам'ятником чотирьом сплячим і трьом воюючим" (ідеться про фігури внизу і нагорі п'єдесталу), або просто "чотирьом сплячим".

На п'єдесталі написано польською і російською: "Слава героям Радянської Армії, товаришам по зброї, які віддали своє життя за свободу і незалежність польського народу. Цей монумент встановили машканці Варшави, 1945 р."

Після 1989 року неодноразово піднімалося питання знесення пам'ятника. Планувалося зробити це у 2007 році, у зв'язку з перебудовою трамвайних зупинок на площі.

 Так пам'ятник чотирьом сплячим виглядав до демонтажу

Торік депутат міськради від "Партії і Справедливості" (консервативна партія, якою після загибелі Леха Качинського керує його брат Ярослав - ІП) Мацєй Мацейовський пропонував підірвати "кошмарний пам'ятник радянським окупантам" як "релікт минулої епохи".

Пам'ятник Третьому Українському фронту розмалювали під комікси (ФОТО)

В російській блогосфері новина про демонтаж пам'ятника викликала море обурення у стилі "ми їх від фашистів визволили, а вони, невдячні". Ньюанс про перенесення монумента не викликав довіри у російських блогерів.

Нагадаємо, що в Ізраїлі цього року планується відкрити пам'ятник на честь Червоної Армії.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.