Головний собор Болграда нарешті загасили. Площа пожежі - 500 кв.м

Пожежу в Спасо-Преображенському соборі в Болграді Одеської області загасили.

Пожежникам знадобилося 10 годин, щоб загасити пожежу в соборі в Болграді, повідомила "Інтерфаксу" помічник начальника Головного управління МНС України в області Майя Гринькова.

За її словами, загальна підсумкова площа пожежі склала 500 кв.м. Гринькова також додала, що пожежники і у п'ятницю вночі продовжать проливати горілі ділянки будівлі, щоб уникнути повторного спалаху.

Причини пожежі та завдані збитки відновлюються.

Нагадаємо, сьогодні близько 7 ранку загорівся Спасо-Преображенський собор, пам'ятка архітектури XIX-го сторіччя, розташований поруч Болграда. Близько 9 ранку впала баня храму, в якій знаходився осередок загоряння.

Станом на 11:00 у четвер пожежа була локалізована, але о 14:00 через сильний вітер розгорілася з новою силою, вогонь перекинувся на дах.

Спасо-Преображенський собор у Болграді було закладено в 1820, його будівництво завершено в 1838 році. Побудований в стилі суворого класицизму на пожертви мешканців міста. Собор є пам'яткою архітектури.

Спасо-Преображенський собор у Болграді до пожежі. Фото: touregion.od.ua

Висота церковної бані, оформленої коринфськими пілястрами, становить 50 метрів. Інтер'єр розписаний у 1912-1914 роках художником Павлом Піскарьовим у стилі романтизму за ескізами Васнєцова. Реконструкція собору почалася в 2001 році.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.