У Сєвєродонецьку піднімуть червоний прапор поруч із державним

1 лютого з нагоди Дня визволення міста від нацистів над будівлею Сєвєродонецької міської ради (Луганська область) піднімуть червоний прапор Перемоги. І радять це зробити всьому місту.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-службу Луганського обкому КПУ.

Як зазначив депутат Сєверодонецької міськради від КПУ Павло Корчагін, таке рішення одноголосно ухвалили депутати під час сьогоднішньої сесії.

Корчагін зазначив, що при ухваленні рішення депутати керувалися ст. 2 закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр..", а також ст. 25 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

"Крім того, депутати рекомендували керівникам підприємств і навчальних закладів міста наслідувати приклад і встановити червоний прапор Перемоги поряд з державним прапором України", - додав депута.

Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху (ВІДЕО)

Виконання даного рішення проконтролює постійна комісія з питань депутатської діяльності та етики, зазначають у прес-службі.

У червні 2011 року Конституційний суд визнав, що підйом червоного "прапора Перемоги" поруч із державним під час офіційних заходів не відповідає Конституції.

У жовтні 2011 року Луганський окружний адмінсуд відмовився визнати незаконним рішення облради про вивішення прапора Перемоги 22 червня.

Весною 2011 року в Україні відбулася інформаційна кампанія "за" і "проти" підйому червоного прапора на честь Дня Перемоги, яка завершилася масовими сутичками у Львові, в яких брали участь активісти партії "ВО "Свобода" разом із проросійськими рухами "Родіна" і "Русское единство".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.