У Дніпропетровську хочуть встановити пам'ятники Брежнєву і Щербицькому

Дніпропетровські комуністи хочуть встановити в місті пам’ятники колишнім генеральному секретарю ЦК КПРС Леоніду Брежнєву та першому секретарю ЦК Компартії України Володимиру Щербицькому, які тривалий час тут жили і працювали.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на голову обласної організації КПУ Сергія Храпова.

"Ми хочемо встановити бюсти або пам'ятники Брежнєву та Щербицькому, які нічого поганого нікому не зробили, - сказав Храпов. - Вони жили і працювали в нашому місті, сталі видатними політичними діячами, а також багато зробили для розвитку Дніпропетровська. Впевнений, що 90% населення погодиться, щоб пам'ять про них (Брежнєва та Щербицького) була увічнена в бюстах. Про встановлення бюста Сталіну не йдеться".

За його словами, комуністи мають намір домовлятися з владою Дніпропетровщини, щоб частину грошей на бюсти виділили з обласного бюджету в рамках святкування 80-річчя Дніпропетровської області.

Храпов наголосив, що облорганізація КПУ вже найближчим часом оголосить збір коштів серед жителів області на створення бюстів Брежнєву та Щербицькому.

За його словами, погруддя, з огляду наявності грошей, можуть бути встановлені або в поточному році, або в 2013-му - до 95-річчя Володимира Щербицького.

Як відомо, в січні цього року Дніпропетровська міськрада надала одній із вулиць міста ім'я Леоніда Брежнєва.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.