Анонс: зустріч "Жінки-повстанці у Другій світовій"

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" напередодні 65-ї річниці операції "Вісла" організовує творчу зустріч з Марією Паньків – українським громадським діячем у Польщі, журналістом, дослідником історії українського жіноцтва.

Секретар Союзу Українок Польщі, член редакції газети "Наше слово", сподвижниця українського культурного життя у Польщі п. Марія презентуватиме свої видання "Віра-Надія-Любов" (у 2-х томах), "Даровано життя, щоб правду розказати" i "Теофілія".

Книги містять упорядковані спогади українок, учасниць визвольного руху, жертв примусових депортацій українців під час операції "Вісла". У спогадах висвітлено різні віхи складної історії українського жіноцтва та боротьби за державність у ХХ столітті.

Особисті звитяги та переживання переплелися із драмою всього українського народу, яка втілилась у діяльності українського національного підпілля у 1920-1930-х рр., подіях Другої світової війни,  повоєнних депортаціях та репресіях.

У виданні "Даровано життя, щоб правду розказати" зібрано спогади українців, вцілілих у трагедії українського села Павлокома.

Час і місце: 14 березня 2012 року о 15:00. Актова зала головного корпусу Національного університету "Львівська політехніка", вул. Степана Бандери, 12, II-й поверх.

У презентації візьмуть участь: Руслан Забілий, директор Національного музею "Тюрма на Лонцького"; Надія Кохалевич, голова Львівської обласної організації Всеукраїнської ліги українських жінок; Ігор Калинець, громадський діяч, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка; Володимир Середа, голова товариства "Надсяння".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.